К/р право

ПЛАН

1. Конституція України: зміст, структура (охарактеризувати)

Конституція України була прийнята Верховною Радою України на її п'ятій сесії 28 червня 1996 p. Цей день тоді ж був проголошений державним святом українського народу, оскільки Конституція є Основним Законом держави, який визначає і закріплює підвалини всього суспільного життя, статус людини й громадянина, основи організації та принципи діяльності державного апарату України Конституційне право України. – К., 2000. – С. 12..

Конституція України є основою правової системи нашої держави. Це означає, що норми всіх галузей права, нормотворча, правозастосовча та інша діяльність щодо здійснення правових приписів мають бути зорієнтовані на Конституцію. Правова система держави — дуже широке поняття. Організаційну її структуру становлять державні органи, які видають правові акти (наприклад. Верховна Рада України — орган, що видає закони; районна державна адміністрація, що в межах своїх повноважень може видавати, зокрема, постанови), всі юридичні установи (суди, прокуратури, різноманітні інспекції, які стежать за додержанням норм права відповідного профілю, наприклад санітарна інспекція, органи внутрішніх справ, інститут судових виконавців, адвокатура тощо), а також безліч державних і громадських організацій, громадян, яким адресовані правові приписи. Інакше кажучи, правова система держави — це сфера правового регулювання, яке здійснюється в даному суспільстві. Саме Конституція як основа правової системи держави є джерелом усіх норм, інститутів і галузей права, які існують та діють в українському суспільстві.

Конституція має як правові, так і політичні ознаки. Отже, Конституція є одночасно і політичним, і правовим актом. Причому цей правовий акт має найвищу юридичну силу, тобто настановам і вимогам Конституції повинні відповідати всі без винятку правові акти, що видаються і діють у країні (ст. 8 Конституції України).

Конституція України 1996 p. закріплює вже досягнуті суспільством і державою демократичні здобутки і в той самий час орієнтує на подальший їх розвиток з метою формування в, Україні цивілізованого громадянського суспільства, розвитку демократичної, соціальної, правової держави.

Конституція — це Основний Закон. Будучи правовим актом найвищої юридичної сили, Конституція закріплює найважливіші якісні риси суспільного та державного ладу України.

Суспільний лад країни визначають існуюча в ній система суспільних відносин, що розвивається на основі певного виду власності й системи господарювання, а також суб'єкти цих відносин, починаючи з конкретної людини, об'єднань громадян і закінчуючи великими державними і громадськими організаціями.

Конституція України закріплює складові її суспільного ладу. В ній перелічені об'єкти права власності всього українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених Конституцією межах. Спеціально підкреслена дуже важлива теза про те, що власність не повинна використовуватися на шкоду людині й суспільству. Крім того, гарантується забезпечення державою захисту всіх суб'єктів права власності й господарювання, соціальної спрямованості економіки. Встановлюється також, що всі суб'єкти права власності рівні перед законом (ст. 13) Основи конституційного права України. Копейчиков В.В. – К., 1997. – С. 34..

Суспільний лад характеризують також духовне життя країни, рівень культури народу, інтенсивність прогресивних змін у житті людей. Тому важливе значення мають статті Конституції, де йдеться про Статус мов в Україні (ст. 10), про консолідацію та розвиток української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також про розвиток самобутності (етнічної, культурної, мовної та релігійної) всіх корінних народів і національних меншин України (ст. 11).

Конкретніше суспільний лад України характеризують конституційні права й обов'язки, що становлять зміст розділу II Конституції «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина», про який ітиметься в четвертій бесіді.

Оскільки Конституція — це насамперед Основний Закон держави, зрозуміло, що саме характеристика державного ладу, його складових посідає в ній провідне місце. На відміну від суспільного ладу, поняття якого об'єднує і характеризує основні риси суспільства, державний лад визначає основні риси держави, напрями та форми впливу останньої на суспільство Молдован В. Конституційне право. – К., 1996. – С. 21..

Поняття державного ладу охоплює питання, пов'язані з сутністю і функціями держави, статусом громадянина в ній, формами правління і державного устрою, структурою державного апарату, та інші важливі риси державного життя.

Характеристика державного ладу України, закріплена в її Конституції, ґрунтується на твердженні, що вона є суверенною державою. Принципове значення мають положення Конституції, які закріплюють: принцип народовладдя в Україні (ст. 5); принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6); визнання і гарантування місцевого самоврядування (ст. 7); визнання і дію принципу верховенства права (ст. 8); принцип, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19).

Державний лад України конкретно визначається також у тих розділах Конституції, де йдеться про форми народоправства, тобто вибори і референдум (розділ III), організацію і діяльність Верховної Ради України (розділ IV), конституційний статус Президента України (розділ V), про Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади (розділ VI), прокуратуру (розділ VII), правосуддя (розділ VIII), територіальний устрій України (розділ IX), про Автономну Республіку Крим (розділ X), про місцеве самоврядування (розділ XI), про Конституційний Суд України (розділ XII).

Отже, ми бачимо, що більшість принципів та