Реформування пенсійної системи України - знають, що не отримають пропорційних високих пенсій під час виходу на пенсію. В СШ�...

Курсова робота - Реформування пенсійної системи України

знають, що не отримають пропорційних високих пенсій під час виходу на пенсію. В США і багатьох західних країнах застосовується обмеження на суму доходу, на яку нараховуються пенсійні внески. Розмір обмеження складає звичайно від 150% до 250% середньої заробітної, а не 600% як в Україні. Збалансованості взаємозв’язку між розмірами пенсій і внесків. Більшість солідарних систем забезпечують виплату більших пенсій низькооплачуваним працівникам, ніж високооплачуваним. Отже, додаткові суми внесків, що перераховуються високооплачуваними працівниками, часто не дають можливість отримувати відповідно збільшені пенсійні виплати. Це також стимулює ухилення від сплати. Створенню більш справедливих умов в пенсійній системі. Більшість солідарних систем намагається запобігти сплаті непропорційного розміру пенсії людям з високими доходами. Справедливий розподіл пенсій серед населення може допомогти забезпечити введення обмеження як на внески, так і на пенсії. А обмеження лише розміру внесків матиме зворотний ефект. Запровадження належним чином керованої добровільної накопичувальної системи для того, щоб дати високооплачуваним громадянам засіб збереження додаткових грошей на пенсію. Через те, що солідарна система не може дозволити собі сплачувати відповідні розміри пенсій у вигляді відсотку заробітку високооплачуваних працівників, їм потрібен інший засіб для заощадження додаткових грошей на власну пенсію. Перерозподіл допустимого рівня пенсійних виплат у більш справедливому порядку. Діюча пенсійна система забезпечує рівні виплати майже кожному пенсіонеру. Якщо система спирається на податок з фонду заробітної плати, тоді розмір пенсій повинен бути пов’язаний з розміром сплаченого податку. Суми пенсій повинні відрізнятись відповідно до заробітку і трудового стажу. Відповідно, поточна система не є життєздатною, якщо вона заохочує високооплачуваних працівників уникати сплати внесків. Альтернативним рішенням могло б бути забезпечення єдиного розміру пенсій для кожного пенсіонера, а фінансування його здійснювалося б за рахунок загальних надходжень, а не на основі податку на фонд заробітної плати. Вдосконалення стимулів для добровільного дотримання фінансової дисципліни. Найкращим видом дотримання встановлених правил є їх добровільне дотримання. Кожне положення пенсійного законодавства повинне бути перевірене для того, щоб визначити, якому виду поведінки воно сприяє. У поточному пенсійному законодавстві більшість положень заохочують до ухилення від сплати внесків, тому що воно дає можливість отримувати майже повні пенсійні виплати, не сплачуючи внесків. Кожне положення слід переробити так, щоб пенсійні виплати були пов’язані внесками, що в свою чергу має заохочувати робітників до добровільного дотримання законодавства. Вилучення не пенсійних виплат з пенсійної системи. Соціальні пенсії і цільова допомога є видами соціального забезпечення, а не пенсійними програмами. Їх потрібно відокремити від пенсійних програм і фінансувати за рахунок загальних надходжень. Ліквідація дефіциту коштів в Пенсійному фонді шляхом розмежування джерел фінансування. В даний час Пенсійний фонд здійснює виплати за дорученням держави або органів місцевого самоуправління. Часто вони не отримують відшкодування, що створює додатковий дефіцит коштів в пенсійній системі. Такий порядок слід ліквідувати. І держава, і органи місцевої влади повинні здійснювати платежі безпосередньо або пенсійний фонд повинен робити платіж тільки після отримання грошових коштів від держави і органів місцевої влади.

2.2. Модель майбутньої пенсійної системи

Передбачений законопроектами "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про недержавне пенсійне забезпечення" шлях реформування пенсійної системи України є логічним продовженням та складовою частиною економічних реформ в країні, послідовною реалізацією раніше прийнятих рішень і відповідає вимогам:

статті 46 Конституції України; положень Концепції соціального забезпечення населення України, яка схвалена Верховною Радою України 21 грудня 1993 року; основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; Указу Президента України "Про Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні".

Цими документами встановлено основні завдання та цілі пенсійної реформи, а саме:

підвищити рівень життя пенсіонерів; встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і трудового стажу; забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи; заохотити громадян до заощадження коштів на старість; створити ефективнішу та більш дієву систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні.

Враховуючи соціально-економічні та політичні реалії в Україні, Уряд пропонує шлях поступового запровадження трирівневої пенсійної системи:

Рівень 1 - солідарна система;

Рівень 2 - загальнообов'язкова накопичувальна система;

Рівень 3 - добровільна недержавна система пенсійних заощаджень.

Реформа Першого рівня (солідарної системи) передбачає:

Охоплення системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування усіх працюючих громадян (у тому числі і тих, що забезпечують себе роботою самостійно, а також найманих працівників у приватному секторі економіки). Запровадження нової формули нарахування пенсій, що передбачає розширення періоду врахування заробітку при визначенні розмірів пенсій (на підставі даних системи персоніфікованого обліку внесків), зарахування до страхового стажу періодів, за які сплачено страхові внески та ставить майбутній розмір пенсії у залежність від величини заробітку, з якого сплачувались пенсійні внески, та страхового стажу, протягом якого вони сплачувались. Причому, сьогоднішнім пенсіонерам буде надано право на перерахунок призначеної їм пенсії за умовами нового Закону. Збереження права виходу на пенсію в 55 і 60 років, з одночасним наданням можливості більш пізнього виходу на пенсію з підвищенням розмірів пенсій від 3 відсотків за один рік відстрочки виходу на пенсію до 85,32 відсотків за десять років більш пізнього виходу на пенсію. Крім того, у разі відстрочки часу виходу на пенсію, збільшиться період, протягом якого особа сплачуватиме внески до Пенсійного фонду, а значить і розмір її пенсії буде вищим. Таке вирішення питання буде особистою справою кожного громадянина і залежатиме виключно від його готовності "працювати на самого себе". Отже у законопроекті закладено економічно стимулюючий підхід до більш пізнього виходу на пенсію. Розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами. На першому етапі - розмежування джерел фінансування з Державним бюджетом, а на другому - поступове переведення

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9