рамках цієї системи працівники матимуть можливість, у разі бажання і досить високого заробітку, додатково до заощаджень у Накопичувальному фонді, перераховувати внески до обраного ними недержавного пенсійного фонду. Важливим, на думку розробників законопроектів, є те, що, система недержавних пенсійних фондів дозволить залучати також і кошти роботодавців до формування пенсійних заощаджень їх працівників, і таким чином ще більше сприяти підвищенню рівня життя громадян на заслуженому відпочинку. Передбачається, що для роботодавців, які використовують шкідливі умови виробництва, здійснення пенсійних відрахувань на користь таких працівників поступово стане обов'язковим (такі відрахування здійснюватимуться у професійні або корпоративні пенсійні фонди). Внески до недержавних пенсійних фондів як з боку працівників, так і їх роботодавців, а також отриманий на них інвестиційний дохід будуть користуватись податковими пільгами. Розмір пенсії в такій системі залежатиме від розміру страхових внесків та терміну, протягом якого ці внески накопичувались і розміру отриманого на них інвестиційного доходу.
Законопроектом "Про недержавне пенсійне забезпечення" встановлено дуже детальні вимоги до процедури заснування недержавних пенсійних фондів, системи управління цими фондами та їх активами. Крім того, встановлено чіткі вимоги до компаній (та їх персоналу), що здійснюватимуть:
управління пенсійними активами; адміністративне управління пенсійними фондами; надання агентських послуг у цій сфері.
Окремо виділено вимоги до банківських установ - зберігачів та положення щодо їх функцій та відповідальності за цільове використання добровільних пенсійних заощаджень.
Встановлено, також, вимоги до складу пенсійних активів, напрямків, ринків та диверсифікації (розподілу) їх інвестування (вкладення).
З боку держави буде встановлено суворий та дієвий нагляд за системою недержавного пенсійного забезпечення.
Всі перелічені вимоги та розгалужена інфраструктура системи спрямовані на забезпечення належного рівня захисту пенсійних заощаджень та майнових прав застрахованих осіб в системі обов'язкового та добровільного пенсійного страхування.
Трирівнева пенсійна система дозволить розподілити між трьома її складовими ризики, пов'язані із змінами в демографічній ситуації (до чого більш чутлива солідарна система) та з коливаннями в економіці і на ринку капіталів (що більше відчувається у накопичувальній системі). Такий розподіл ризиків дозволить зробити пенсійну систему більш фінансово збалансованою та стійкою, що застрахує працівників від зниження загального рівня доходів після виходу на пенсію і є принципово важливим та вигідним для них.
Державна політика іноземних країн в сфері пенсійного забезпечення .
3.1.Вік виходу на пенсію
Зрештою, вік виходу на пенсію є найважливішим чинником, що впливає на розміри пенсій. Чим вищий вік виходу на пенсію, тим більша кількість працюючих громадян, а це означає збільшення суми заробітної плати, з якої відраховуються кошти до Пенсійного фонду. Збільшення загальної заробітної плати, з якої відраховуються кошти до Пенсійного фонду, один з двох позитивних наслідків підвищення виходу виходу на пенсію, буде меншим у період економічних перетворень через високий рівень безробіття. Після стабілізації економіки значення цього чинника зростатиме. Водночас, зменшиться чисельність пенсіонерів і, відповідно, витрати на виплату пенсій. Тобто підвищення віку виходу на пенсію дозволяє збільшити розміри пенсій.
Проте за станом здоров’я та рівнем добробуту громадяни похилого віку можуть значно відрізнятися один від одного. Для декого з них продовження трудової діяльності ускладнюється незадовільним станом здоров’я або сімейними обставинами. Для інших тут немає жодної проблеми. Тому в багатьох країнах діють гнучкі правила встaновлення пенсійного віку, що дозволяють громадянам отримувати пенсію раніше певного віку, але меншого розміру.
Вік виходу на пенсію в Україні – 60 років для чоловіків і 55 років для жінок – є нижчим, ніж у більшості розвинутих країн (див. Таблицю 4.2). Середній вік виходу на пенсію для розвинутих країн (членів ОЕСР – Організації економічної співпраці і розвитку) становить 62.9 роки для жінок і 64.4 роки для чоловіків.
Таблиця 3.1.
Державна політика щодо пенсійного віку в деяких розвинутих країнах
Країна | Пенсійний вік | Мінімальний стаж, що дає право на пенсію | Можливості раннього виходу на пенсію
США | 65 років (для чоловіків і жінок), з підвищенням до 67 років до 2027-го року | 10 років за умови сплати обов’язкових нарахувань на заробітну плату | Вихід на пенсію можливий у віці 62 років, але до досягнення віку 65 років пенсія сплачується у меншому розмірі
Німеччина | 63 роки (чоловіки й жінки);
65 років (чоловіки й жінки);
60 років + один рік безробіття за минулі 18 місяців; | 35 років за умови сплати обов’язкових нарахувань на заробітну плату;
5 років за умови сплати обов’язкових нарахувань на заробітну плату;
8 років протягом останніх 10 років за умови сплати обов’язкових нарахувань на заробітну плату | У віці до 65 років пенсіонери отримують повну пенсію, якщо тільки їхні доходи не перевищують 530 марок (636 грн) на місяць
Допускається “частковий” вихід на пенсію
Нідерланди | 65 років для чоловіків і жінок | Внески повинні сплачуватися щороку у віці від 15 до 64 років | Рання пенсія виплачується тільки громадянам з низькими доходами.
* За даними Програми соціального забезпечення у різних країнах світу – 1993 р.,
Міністерство охорони здоров’я і соціального забезпечення США, Вашингтон, Звіт про дослідження № 63 (Social Security Programs Throughout the World - 1993, U.S. Department of Health and Human Services, Washington, DC, Research Report # 63)
Аргументи на підтримку нижчого пенсійного віку в Україні ґрунтуються, зокрема, на значно нижчій, ніж у США та Західній Європі, середній тривалості життя, особливо для чоловіків. У цьому зв’язку нерідко ігнорується важливий факт: незважаючи на загальну різницю в середній тривалості життя, ця різниця скорочується для