Штати. Проте не слід забувати, що США відрізняються порівняно з Європою відносно молодим середнім віком населення і одним з найнижчих серед розвинутих країн “коефіцієнтом утриманства” (відношенням чисельності пенсіонерів до чисельності працівників). Наведені в таблиці 3.3 дані свідчать про важливу роль загальних пенсій і пенсій, що залежать від розмірів доходів, у системах державного пенсійного забезпечення багатьох розвинутих країн.
Таблиця 3.3.
Витрати на загальні пенсії по старості і пенсії, що залежать від рівня доходів пенсіонерів
Країна | Витрати на загальну пенсію або пенсію, що залежить від рівня доходів як частка загальних державних витрат на пенсії, % | Частка (%) громадян у віці старше 65 років, що отримують загальну пенсію або пенсію, що залежить від рівня доходів отримувача
Нова Зеландія | 100 | 100
Нідерланди | 100 | 100
Данія | 72 | 89
Канада | 64 | 97
Швеція | 39 | 100
Британія | 7 | 20
Франція | 6 | 17
Німеччина | 4 | 0
Бельгія | 3 | 5
США | 1 | 7
*За даними, Averting the Old Age Crisis, World Bank Policy Research Report, Oxford University Press, 2000, p.115
Таким чином, встановлення мінімальної пенсії може виявитися найважливішим політичним питанням державного пенсійного забезпечення в Україні. Можливо, складні бюджетні проблеми не дозволять впровадити пенсійну систему того типу, що застосовується в Германії та Бельгії, де розмір пенсії залежить від розміру заробітної плати працівника. У будь-якому випадку політичні рішення у сфері пенсійного забезпечення мають прийматися після побудови і вивчення різних математичних моделей пенсійного забезпечення. Це завдання покладається на робочу групу з питань пенсійного забезпечення, яка відповідно до наших рекомендацій має бути створена на початку 1997 року для аналізу можливих варіантів реформування системи пенсійного забезпечення в Україні.
Як правило, розмір державної пенсії є функцією двох аргументів: 1) тривалості періоду, коли пенсіонер працював і сплачував обов’язкові нарахування на заробітну плату; 2) розміру заробітної плати протягом всього періоду роботи або певної його частини. Крім того, для захисту пенсіонерів від інфляції більшість систем державного пенсійного забезпечення передбачає індексацію пенсій – відносно вартості життя (у США), середньої заробітної плати (у Германії або Нідерландах) або обох показників (у Великобританії). У різних країнах застосовуються неоднакові методи обчислення пенсій (див. таблицю 3.4.).
Таблиця 3.4.
Методи обчислення пенсій в окремих країнах
Країна | Метод обчислення пенсій
США |
Виходячи з оподаткованих доходів за період з 1950-го року (або починаючи з 21-річного віку, якщо трудова діяльність почалася після 1950 року) до 62-річного віку, за винятком 5 років з найнижчими доходами з максимальним рівнем допомоги;
Передбачено 5%-вий приріст за кожний рік відстрочення пенсії у віці від 62 до 65 років;
Пенсії автоматично індексуються відносно прогнозованого зростання вартості життя.
Германія |
1.5% заробітної плати працівника, помножені на кількість років роботи, коли дана особа сплачувала обов’язкові нарахування на заробітну плату, включно з періодом непрацездатності, безробіття або навчання у віці старше 16 років;
Передбачно 0.5%-вий приріст відстроченої пенсії за кожний місяць затримки у виході на пенсію у віці від 65 до 67 років;
Індексація здійснюється щорічно, виходячи з відношення середньої пенсії до середньої заробітної плати.
Нідерланди |
Рівень пенсій для самотніх громадян і подружніх пар встановлюється законом;
Розмір пенсії скорочується на 2% за кожний рік, коли пенсіонер не сплачував обов’язкові нарахування на заробітну плату;
Автоматичне коригування розміру пенсії двічі на рік виходячи зі змін у “чистій” мінімальній заробітній платі;
Великобри-танія |
Щотижнева визначена законом величина, плюс залежна від доходів складова частина в розмірі 1,25% річної заробітної плати, з якої сплачувалися обов’язкові відрахування, за період після 1979 року;
За кожний відпрацьований тиждень у віці від 65 до 70 років передбачено приріст пенсії на 1/7%;
Пенсії індексуються щороку залежно від зміни цін на споживчі товари.
*За даними Програми соціального забезпечення у різних країнах світу – 1993 р., Міністерство охорони здоров’я і соціального забезпечення США, Вашінгтон, Звіт про дослідження № 63 (Social Security Programs Throughout the World - 1993, U.S. Department of Health and Human Services, Washington, DC, Research Report # 63)
Системи обчислення пенсій у розвинутих країнах створювалися протягом тривалого періоду. Набутий досвід дозволив розробити ефективні методи прогнозування надходжень і витрат пенсійних коштів. Аналогічне прогнозування в Україні ускладнюється нинішніми економічними негараздами.
Через ці труднощі пенсійна політика в Україні може тимчасово ґрунтуватися на розподілі приросту надходжень вище базового рівня і на скороченні витрат у пенсійній системі, наприклад, шляхом підвищення пенсійного віку (див. наведені вище рекомендації). Необхідно створити Робочу групу з питань пенсійної реформи і доручити їй розробку правил визначення розміру і розподілу додаткових надходжень до пенсійної системи. Розроблені робочою групою рекомендації повинні стосуватися потоків інших – не пенсійних – коштів. Найближчою метою перетворень у системі пенсійного забезпечення має стати підвищення мінімальної пенсії до вартісного значення мінімального життєвого рівня. Водночас, посилення ролі приватних пенсій (див. розділ 6) має підвищити пенсійні виплати тим громадянам, хто у період трудової діяльності сплачував внески за приватними пенсійними планами.
Критерієм для встановлення розміру пенсій є відношення між середньою пенсією і середньою заробітною платою, яке називається коефіцієнтом компенсації заробітної плати. В Україні середня пенсія становить приблизно 35% середньої зарплатні. У розвинутих країнах коефіцієнт компенсації заробітної плати коливається у доволі широких межах (див. таблицю 3.4).
Таблиця 3.4.
Показники державних пенсій у різних країнах
Країна |
Виплати державної пенсії
як частка ВНП, % | Коефіцієнт компенсації заробітної плати, % *
США | 8,2 | 44
Великобританія | 7,5 | 31
Германія |