ризику неповернення кредиту (страхувальник - банк);

відповідальності позичальника за неповернення кредиту (страхувальник - позичальник);

невчасної сплати відсотків за кредит позичальникам;

споживчого кредиту (страхувальник - фізична особа);

комерційного кредиту (страхування векселів);

депозитів (страхувальник - банк або вкладник);

Страхування непрямих ризиків, у тому числі:

на випадок втрати прибутку;

додаткових витрат (як окремий вид страхування);

тимчасовий прибуток, орендної плати і т.п.

Страхування біржових ризиків, у тому числі:

ризиків неплатежу по комерційних справах;

комісійної винагороди брокерської фірми;

операцій із цінними паперами;

Страхування ризику неправомірного застосування фінансових санкцій державними податковими інспекціями.

Відповідно до ГК страхування фінансових ризиків являє собою сукупність видів страхування, що передбачають обов'язку страховика по страхових виплатах у розмірі повної або часткової компенсації втрати прибутків (додаткових витрат), викликаних такими подіями: припинення виробництва або скорочення обсягу виробництва в результаті обговорених подій;

утрата роботи; непередбачені витрати;

невиконання договірних зобов'язань контрагентом застрахованої особи, що є кредитором по угоді;

понесені застрахованою особою судові витрати (витрати);

інші події.

Комерційні і фінансові ризики є основними видами підприємницьких ризиків і утворюють особливу категорію ризиків, що володіють визначеними ознаками і властивостями. Урахування цих ризиків, докладний аналіз і створення ефективної системи керування дозволяють уникнути деяких негативних наслідків для підприємців.

3. Страхування підприємницьких ризиків

Страхування підприємницьких ризиків здійснюється не тільки традиційним шляхом через передачу ризиків у страхові компанії, але і за допомогою визначених фінансових інструментів, що дозволяють знизити ризик підприємців. Існують також спеціальні страхові організації, утворені найчастіше за участю держави, для страхування інвестицій від політичних ризиків.

Виникнення видів страхування підприємницьких ризиків стало, з одного боку, слідством розширення страхування звичайних майнових ризиків, а з іншого боку - результатом розвитку нової сфери діяльності страховиків - поручництва і гарантій.

Всі види страхування, пов'язані зі страховим захистом підприємців, можна розділити відповідно до трьох стадій кругообігу, які виділяє економічна наука.

Грошова стадія, що пов'язана з вкладеннями капіталу і придбанням на наявні кошти необхідних засобів виробництва.

Виробнича, суть якої складається в створенні нової вартості шляхом переносу на готовий продукт вартості основних фондів, робочої сили, споживаних сировини і матеріалів, палива, напівфабрикатів.

Товарна, що виражається в реалізації готової продукції і її оплаті.

Таким чином, перша стадія пов'язана з інвестуванням капіталу, що може бути здійснене в основні фонди й оборотні кошти, науково-технічну продукцію, а також у цінні папери. Страхове забезпечення вкладених капіталів здійснюється за допомогою страхування інвестицій і фінансових гарантій, експортних кредитів.

Страховий захист підприємця на другій стадії кругообігу може бути забезпечений різноманітними видами страхування майна, що гарантують компенсацію збитку від різноманітних стихійних лих, катастроф, неправомірних дій третіх осіб і т.д., і страхування цивільної відповідальності, що відшкодовує втрати підприємця в зв'язку з необхідністю покривати шкоду, заподіяну діяльністю підприємства третім особам, що звичайно виводять за рамки страхування підприємницьких ризиків і відносять до самостійних галузей страхування. Крім того, тут здійснюється страхування на випадок перерв виробництва в зв'язку з пожежами, аваріями й іншими несприятливими подіями, що забезпечує захист від непрямих утрат, пов'язаних із припиненням випуску продукції, додатковими витратами по поновленню виробництва й ін.

На третій стадії кругообігу здійснюється страхування ризику неплатежу, товарних кредитів і т.д.

3.1. Принципи страхування комерційних ризиків

Об'єктом страхування комерційних ризиків виступає комерційна діяльність страхувальника, що передбачає інвестування грошових і інших ресурсів у якийсь вид виробництва, робіт або послуг і одержання від цих вкладень через визначений термін прибутку.

Значення даного виду страхування дуже велике: природно прагнення підприємців заручитися захистом на випадок можливих втрат у їхній діяльності, що починається. Водночас це один із самих складних видів страхування - як на стадії створення договору, так і протягом усього періоду його дії.

Визначення обсягу відповідальності.

Відповідальність страхової організації по страхуванню комерційних ризиків полягає у відшкодуванні страхувальнику втрат, що виникли внаслідок несприятливої непередбаченої зміни кон'юнктури ринку і погіршення інших умов здійснення комерційної діяльності.

Страхову суму як межу відповідальності визначають за заявою страхувальника, але, звичайно, за згодою страхової організації. Можливі два варіанти встановлення страхової суми.

У межах капітальних вкладень страхувальника в операції, що страхуються.

У обсязі капітальних витрат і визначеного (нормативного) прибутку, який повинні принести ці витрати.

Призначення страхування комерційних ризиків складається в тому, щоб відшкодувати страхувальнику можливі втрати, якщо через визначений період застраховані операції не дадуть передбаченої окупності. Страхове відшкодування визначають як різницю між страховою сумою і фактичними фінансовими результатами від застрахованої комерційної діяльності.

У залежності від підходу до встановлення страхової суми змінюється утримання страхування: якщо відшкодовують витрати страхувальника, має місце страхування інвестицій; при відшкодуванні витрат страхувальника і нормативного прибутку в наявності страхування прибутку.

Встановлення терміна дії договору страхування

Оскільки ціллю страхування є захист від можливих втрат інвестиційних вкладень, термін дії договору страхування обумовлений терміном окупності капітальних витрат. Загальні нормативні терміни окупності істотно різняться в залежності від цілі діяльності, розміру підприємства, терміна його існування, засобу організації його діяльності, місця розташування й інших чинників. Тому терміни договорів установлюються строго індивідуально, у залежності від проекту. Проте в міру поширення даного виду страхування можлива стандартизація подібних договорів.

Варто підкреслити, що при визначенні терміна дії договору інтереси страховика і страхувальника тут виявляються інакше, чим в інших видах майнового страхування.

Страхувальник, прямуючи до швидкої окупності своєї діяльності, об'єктивно зацікавлений у скороченні терміна страхування. Для страхової організації короткий термін дії договору підвищує ризик невиправданої виплати відшкодування, збільшення ж терміна робить окупність більш реальною, а отже, знижує можливість виникнення причин відшкодуванню збитків, хоча можуть діяти й інші чинники.

Особливість аналізованого страхування складається й у тому, що виплата суми страхування провадиться в основному по закінченні