Так, при заключенні угод на біржові товари, до яких відносяться дорогі види сировини і продовольства, розміри знижок або надвишок до ціни визначаються, виходячи з вартості: страхування валютних ризиків на міжнародному валютному ринку. Наприклад, при заключенні угоди на постачання лісових товарів (із платежем через 3 місяця) імпортер наполягає на встановленні ціни в доларах, а не у шведських кронах, як запропонував експортер. Тоді ціна в доларах буде визначена шляхом перерахунку зі шведських крон по форвардному 3-х місячному валютному курсі крони до долара (тобто з урахуванням премії або знижки до поточного курсу). Різниця між ціною в кронах і доларах, рівна різниці між поточним і форвардним курсом, а в залежності від ситуації, що склалася на валютних ринках, і термінів платежів за контрактом, може складати від десятих долей відсотка до 3-5% і більш і буде відбивати вартість хеджирування угоди за допомогою термінових валютних операцій.

Види і розміри поступок по товарах не біржової торгівлі залежать як від зазначених вище чинників, так і від сформованої на тому або іншому ринку практики, бажання контрагента, його положення і домовленості сторін. Переважна більшість таких поступок (біля 3/4) - це знижки з ціни, але зустрічаються й інші - зміни умов платежу, валютні обмовки і т.д.

Звичайно валюту ціни пропонує експортер. Якщо імпортер не згодний і наполягає на зміні валюти контракту, фірма-експортер управі зажадати відповідних поступок. Для імпортера має сенс наполягати на зміні валюти ціни в тому випадку, якщо він очікує, що курс запропонованої їм валюти знизиться значно - у більшій мірі, чим була збільшена ціна контракту, і, таким чином, до моменту платежу знецінювання валюти компенсує підвищення ціни. Якщо експортер вважає, що запропонована валюта може сильно знецінитися, то даючи згоду на введення її в контракт, він управі потребувати істотної надвишки до ціни. Тому при виборі валюти ціни зовнішньоторговельного контракту важливо знати не тільки про можливе зниження або підвищення курсу тієї або іншої валюти, але і про приблизні розміри такого зниження або підвищення.

Включення в контракт валютної обмовки як метод страхування валютних ризиків передбачає пропорційне коригування ціни контракту у випадку зміни відповідного валютного курсу понад установлені межі.

Наприклад, за умовами одного з контрактів з англійською фірмою ціна була встановлена у фунтах стерлінгах із валютною обмовкою у шведських кронах. При цьому в залежності від зміни курсу фунта до крони до моменту платежу ціна у фунтах стерлінгах повинна була змінитися відповідно до встановленої шкали.

Порядок розрахунку зміни ціни в залежності від зміни валютного курсу може бути іншим - не у відповідності зі спеціальною шкалою, а по спеціальній формулі. При цьому обмовляється, який курс (по якій публікації або біржовому котуванні) використовується.

Проте подібний метод страхування валютних ризиків не дає повної гарантії від збитків. Усе залежить від того, наскільки удалий вибір валюти, застосовуваний для валютної обмовки, і які тенденції зміни її курсу.

Безумовно, українським зовнішньоекономічним організаціям і підприємствам зручно застосовувати валютну обмовку в гривнях, що цілком гарантує від валютних ризиків. Проте, як правило, іноземні контрагенти не погоджуються на включення валютної обмовки в гривнях.

Іноді в практиці зустрічаються мультивалютні обмовки, що передбачають перерахунок суми платежу у випадку зміни курсу валюти контракту в середньому стосовно декільком заздалегідь визначеним валютам (валютою "кошику" із указівкою ваг відповідних валют у "кошику").

Надзвичайно рідко в практиці застосовується одностороння обмовка, що захищає інтереси лише однієї зі сторін, передбачаючи перерахунок сум платежу тільки у випадку несприятливого для цієї сторони зміни валютного курсу.

У контракті з тривалими термінами постачання і платежу, а також передбаченими надання комерційного кредиту, включаються індексні обмовки або обмовки про "ковзання ціни". Це значить, що ціна товару і сума платежу цілком або частково коректується в залежності від прямування ринкових цін на даний товар, витрат його виробництва або динаміки загального індексу цін.

Застосування валютних обмовок звичайно спричиняє за собою надання визначених поступок контрагенту (так само, як і при зміні валюти ціни), воно жадає від організацій і підприємств, що укладають велику кількість зовнішньоторговельних контрактів, додаткових витрат часу для розрахунків сум фактичних платежів по контрактах.

Регулювання валютної позиції, включаючи різноманітні прийоми такого регулювання, - достатньо ефективний і зручний метод страхування валютних ризиків, широко застосовуваний, зокрема, у діяльності зовнішньоекономічних об'єднань. Даний метод не потребує спеціальних витрат на страхування валютних ризиків і може використовуватися в сполученні з іншими методами. При вдалому його застосуванні може бути забезпечена майже повна гарантія від валютних ризиків.

При використанні послуг комерційних банків по страхуванню валютних ризиків, заявки на страхування приймаються по телефоні, після чого оформляються письмово договором про страхування валютних ризиків. У договорі вказуються: сума в іноземній валюті, термін платежів або надходжень за контрактом, форвардний курс гривні, по якому здійснюється перерахунок сум у інвалюті.

Банк бере на себе зобов'язання після закінчення терміна, зазначеного в договорі, при надходженні платежів в іноземній валюті перекласти їх на рахунок клієнта в гривнях не за курсом, що існує