Захист прав людини у світлі європейських стандартів

Зміст

Вступ

Тема даної курсової роботи - „Захист прав людини у світлі європейських стандартів”.

Мета написання роботи полягає в дослідженні такої важливої категорії міжнародного публічного права як права та свободи людини.

Основними завданнями при написанні роботи стали:

підбір та аналіз нормативних та наукових джерел, присвячених проблемам прав людини;

узагальнення отриманих даних;

оформлення результатів дослідження у вигляді дійсної курсової роботи.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що жодна держава не може повноцінно існувати без налагодженої системи законодавства. Україна, здобувши незалежність та проголосивши себе демократичною, правовою, соціальною державою, стала на шлях оновлення старої законодавчої бази. Торкнулося це і міжнародного права. Зокрема, значний інтерес з погляду аналізу відповідності до міжнародних нормативно-правових актів представляє питання визнання та приєднання до міжнародних актів в сфері захисту прав людини. Стаття 3 Конституції України проголошує: “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.” Конституційне закріплення такого підходу до людини і громадянина та права вимагає організації і здійснення діяльності держави, її органів і посадових осіб у повній відповідності з правовими настановами. Ці ж вимоги мають бути орієнтирами й у повсякденному житті кожного грома-дянина. Все зазначене, а також активні процеси розбудови суверенної Української держави, діяльність, спрямована на створення національної системи права, вимагають глибоко-го знання і розуміння змісту приписів чинного законодавства. Ці знання необхідні як для тих, хто на-вчається у вищих закладах освіти, з метою стати юристом високої кваліфікації, так і для всіх, хто прагне розуміти правові процеси, які виникають в державі та міжнародному рівні. Глибоке знання питань, пов’язаних з захистом прав і свобод людини в світлі європейських стандартів є не тільки необхідною переду-мовою правильного розуміння та засвоєння галузевих і прикладних юридичних дисциплін, але й стає професійним обов'язком юриста.

Структура роботи розроблена з урахуванням стандартних вимог до курсових робіт і містить наступні структурні елементи:

вступ;

основна частина, яка містить 3 розділи;

висновки;

список використаних джерел.

В роботі розкриті наступні питання:

історико-правові аспекти становлення прав людини у світі та в Україні;

основні положення Конвенції про захист прав і основних свобод людини;

діяльність європейського суду з прав людини.

При написанні роботи, автором були використані Конституція України, Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.XI.1950, інші нормативні документи, підручники, наукові статті, монографії вітчизняних та зарубіжних фахівців з міжнародного публічного права, міжнародного гуманітарного права тощо.

1. Історико-правові аспекти становлення прав людини у світі та в Україні

Права людини є складним, багатовимірним явищем. У різні епохи проблема прав людини, незмінно залишаючись політико-правовою, набувала релігійно-етичного, філософського звучання.

Людство на шляху утвердження прав і свобод людини пройшло тернистий шлях, крок за кроком обмежуючи всевладдя держави, поширюючи принцип рівноправності на все більше коло осіб та відносин між ними. Часто саме боротьба за права людини, за нові й нові ступені свободи ставала каталізатором широкомасштабних змін у суспільно-політичному житті тієї чи іншої країни, вела до нового осмислення ролі людини в її відносинах з суспільством та державою.[15]

Витоки явища, яке згодом стали називати правами людини, беруть свій початок з найдавніших часів людської історії. Ідеї про цінність і недоторканність життя, про рівність людей перед вищими силами містяться ще в прадавніх міфах і віруваннях. А згодом в античні часи подібні погляди набули широкого поширення у Стародавній Греції. Вони стали закономірним наслідком полісної форми демократії і були пов’язані переважно з поняттям громадянства, яке передбачало рівність усіх членів полісу в користуванні правами та свободами, насамперед політичними. У працях давньогрецьких мислителів-софістів ще у VІ–V ст. до н.е. були закладені й основи концепції природного права, розвинуті згодом філософами та юристами Стародавнього Риму. Аналогічні ідеї виникали і на Сході. Зокрема, китайський мислитель Мо-Цзи (V ст. до н. е.) відстоював думку про те, що всі люди рівні перед небом, а держава є результатом їх угоди. Ряд гуманістичних принципів дало світу християнство, яке інтегрувало уявлення щодо прав людини з релігійно-моральними цінностями. Спільними зусиллями багатьох поколінь накопичувався інтелектуальний матеріал, створювалося морально-філософське підґрунтя для утвердження в майбутньому всеперемагаючої ідеї прав людини.

Але на законодавчому рівні ця ідея почала реалізуватися набагато пізніше. Прийнята у 1215 р. в Англії Велика хартія вольностей традиційно вважається першим правовим документом, в якому закладено основи концепції прав людини, створено передумови для подальшого утвердження свободи і панування закону в житті суспільства. Хартія, зокрема, закріплювала такі важливі принципи, як співрозмірність діяння та покарання за нього, неухильне додержання посадовими особами закону, визнання винним лише за рішенням суду, право вільного в’їзду та виїзду з країни та ін. Згодом Петиція про права (Англія, 1628) конкретизувала положення про неможливість ув’язнення вільного громадянина без законних підстав, проголосила неприпустимість існування таємних судів та позасудових репресій.[14]

Подальшим кроком на шляху до закріплення прав та свобод людини стало прийняття в цій же країні у 1679 р. так званого Habeas Corpus Act (Хабеас Корпус Акт). Цим актом встановлювалися процедурні гарантії особистої недоторканності особи, вводився інститут поруки та застави, а також встановлювалися обмеження строків тримання під вартою.

У 1689 р. в Англії був прийнятий Білль про права, який став юридичною основою конституційної парламентської монархії. Він гарантував право підданих звертатися з петицією до короля, обмежив розмір судових стягнень і штрафів, проголосив свободу виборів до парламенту, свободу слова