і законів, за державну зраду, заподіяння шкоди державній незалежності, хабарництво, вчинення інших тяжких злочинів.
Така відповідальність має переважно форму імпічменту, процедура якого полягає в тому, що спочатку парламент формує і приймає обвинувачення президенту, а потім приймає рішення про звільнення його з посади. У деяких країнах парламент приймає лише обвинувачу вальний висновок, а судить президента особливий суд (Франція, Польща) Чиркин В. Е. Цит. праця. – С. 22. .
Започаткувала процес реформування державної влади в Україні Декларація про державний суверенітет України, яка проголосила, що державна влада в республіці здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу, судову. Це зумовило введення інституту президентства.
Остаточно статус Президента України був визначений Конституцією України 1996 р.
1.12.2002 Підпис:
Список використаної літератури
Конституція України 28 червня 1996 року.
8’ 1999 “Президент в Україні: законодавче забезпечення діяльності”. Київ ЮРИНКОМ інтер 1999 р.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 33. – Ст. 445.
“Комунікаційне право України” В. Ф. Погорілко.
Конституція Російської Федерації 12 грудня 1999 р.
Міжнародний громадсько-політичний журнал “Президент”. № 7 – 8 2002.
План государственного преобразования графа М. М. Сперанского (Введение к Уложению государственных законов 1809 г.).
“Слюсаренко А. Т., Томенко М. В. “Історія української конституції”. – Київ: Т-во “Знання” України, 1993. – С. 71.
“Сравнительное конституционное право”. – М.: Манускрипт, 1996. - С. 605-606.
Томенко М. Українська перспектива: історико-політологічні підстави сучасної державної стратегії. – К., 1995. – С. 35.
Чиркин В. Е. Президентская власть // Сов. гос. и право. – 1987. - № 5. – С. 20.
Чиркин В. Е. Цит. праця. – С. 22.
Якушкин В. Е. Государственная власть и проекты государственной реформы в России. С приложением Конституции Никиты Муравьова. – СПб., 1906. – С. 77.