Утворення та оформлення державності США

План

Вступ

Утворення державності США стало подією величезного історичного значення, яка поклала початок не лише розвитку нової нації, але й розвитку нового для того часу суспільного ладу – демократичної буржуазній республіки, який став зразком для усіх демократичних сил тодішньої Європи.

Отже, актуальність теми пояснюється необхідністю вивчення історії становлення і оформлення державності США з огляду на те значення яке події Американської революції справили на увесь подальший розвиток людства. Сполучені штати стали зразком суверенної демократичної держави, яка подолала монархію (у вигляді англійського колоніального панування) і водночас змогла уникнути революційної диктатури (яка дуже яскраво проявилася під час Англійської і особливо Французької революцій).

Мета дослідження полягає у безпосередньому вивченні подій Американської революції, які призвели до утворення та оформлення державності США, передумов цих подій та їхніх наслідків.

Для реалізації мети автором були поставлені завдання щодо дослідження наступних питань:

- які були передумови утворення та оформлення державності США;

- якими були особливості і специфіка Американської революції;

- якими були світоглядні засади прийняття Декларації незалежності;

- в чому полягає політичний зміст Статей Конфедерації 1781 р.

Джерельна база. При написанні роботи була використана монографічна література з історії Американської революції ( Болховитинов Н. Н. Россия и война США за независимость. 1775-1783. – М., 1976; Согрин В. В. Идейные течения в Американской революции ХVIII века. – М., 1980; Фурсенко А. А. Американская революция и образование США. – Л., 1978 та ін.), праці з історії політичних, правових вчень та історіографії (Болховитинов Н. Н. США: проблемы истории и современная историография. – М., 1980; Ливанцев К. Е. История буржуазного государства и права. – Л., 1988; Юрова В. Н. История государства и права зарубежных стран. – Новосибирск, 2000 та ін.), збірки історичних документів і матеріалів (Американские просветители. Избранные произведения в 2-х т. – М., 1969. – Т. 2; Пейн Т. Избранные сочинения. – М., 1959; Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. – М., 1984) та узагальнюючі історичні праці (Бирюлев И. М. Новая история. – Запорожье, 1999; История США в 4 т. / под ред. Г. Н. Севастьянова. – М., 1983; Краткая история США / Пер. с англ. под ред. Б. М. Шпотова. – М., 1993 та ін.).

Структура роботи. Структурно робота складається з вступу, двох основних частина, висновків та списку використаної літератури.

1. Війна за незалежність у Північній Америці, її особливості

Війна північноамериканських колоній за незалежність (1775 – 1783) стала закономірним результатом тих складних процесів, які відбувалися як в Америці, так і в самій Англії. До середини ХVIII ст. колонії значно виросли в господарському відношенні, налагоджувалася внутрішня торгівля, долалася економічна замкненість. Фактично, вони вже не залежали від поставок метрополії, так як мали власний флот, невичерпні запаси лісу і плодючих земель; плантатори виробляли продукцію на експорт – тютюн, рис, індиго, робилися спроби вирощувати хлопок. Значно зросло населення: так, якщо в 1688 р. там проживало біля 200 тис. чоловік, то в 1775 р. – більше 2,7 млн., включаючи негрів-рабів, що складали біля 18% жителів. Хоча колонії належали Англії, туди емігрували майже з усіх країн Європи, і переважна більшість емігрантів належала до трудового населення, головним чином Ірландії і Німеччини.

Показником соціально-економічного розвитку колоній стало зростання портових міст, що були центрами внутрішньої і зовнішньої торгівлі – Бостона, Нью-Йорка, Філадельфії, Балтимора, Чарльстона і ін. Розвивалися освіта і культура, з початку ХVIII ст. в колоніях стали виходити власні газети, з’явилися громадські і приватні школи та коледжі. На базі колоніальних коледжів виросли такі всесвітньо відомі американські університети, як Гарвардський, Бєльський, Принстонський, Колумбійський. До кінця колоніального періоду зросла плеяда видатних мислителів, діячів американського Просвітництва – таких, як Бенджамін Франклін, Томас Джефферсон, Джон Адамс Джеймс Медісон та ряд інших. Все це говорило не тільки про матеріальні можливості, але й про духовний потенціал молодої нації.

Проте головними передумовами війни за незалежність були все ж таки економічні. Виникнення північноамериканських колоній залежало безпосередньо від політичної волі англійського монарха, але наявність єдиного правового джерела не завадила розвиткові в Північній Америці самих різнорідних і часто протирічних тенденцій. Освоєння Нового Світу було справою приватних осіб і груп, які отримали відповідний дозвіл від монарха Англії. Відмінності в соціальному обліку цих груп і визначили тенденції колонізації. Серед тих, хто освоював Америку виділялися три головні групи Согрин В. В. Политическая история США. ХVII – ХХ вв. – М., 2001. – С. 10. : акціонерні компанії буржуазного типу, які прагнули закріпитися за океаном в пошуках ринків, прибутків, джерел сировини, протестанти, що прагнули втілити на новій батьківщині свої релігійні та етичні принципи, аристократи, які хотіли здобути нові феодальні володіння. Стартові можливості усіх трьох груп були більш менш рівноцінні, але, як незабаром з’ясувалося, “Новий Світ сприяв розвиткові в першу чергу буржуазного типу” История США в 4 т. / под ред. Г. Н. Севастьянова. – М., 1983. – Т. 1. – С. 91. .

Феодальні порядки не прижилися і не могли прижитися в Новому Світі: по-перше – на відміну від Англії тут не було усталеної феодальної структури суспільства, по-друге – в Америці існувала велика кількість вільних земель. Тож природно, що усі спроби насаджувати тут феодалізм були приречені на невдачу. Як приклад можна розглянути