Глава 13
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни:
“Цивільне право”
на тему:
“Представництво і довіреність як способи здійснення суб’єктивного права і виконання юридичного обов’язку”
Зміст
Стор.
Вступ ...................................................................................................... 3
Представництво як спосіб здійснення суб’єктивного права і
виконання юридичного обов’язку ................................................. 5
Інститут представництва у цивільному праві: поняття,
значення, сфера застосування ............................................... 5
Представництво як правовідношення.
Суб’єкти представництва ..................................................... 8
Підстави виникнення та види представництва .................. 15
Інститут представництва у новому Цивільному
кодексі України ..................................................................... 25
Довіреність як спосіб здійснення суб’єктивного права і
виконання юридичного обов’язку ............................................... 28
2.1. Поняття довіреності .............................................................. 28
2.2. Форма довіреності ................................................................. 30
2.3. Строк довіреності. Передоручення ...................................... 35
Припинення довіреності ...................................................... 35
Висновки ............................................................................................. 39
Додатки ............................................................................................... 41
Список використаних джерел .......................................................... 50
Вступ
Актуальність теми дослідження. Однією з форм здійснення громадянами та юридичними особами належних їм цивільних прав та обов’язків є представ-ництво і довіреність.
Представництво — це правовідношення, відповідно до якого одна особа (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені ін-шої особи, яку представляє, створюючи, змінюючи чи припиняючи безпосередньо для неї цивільні права та обов’язки.
Значення представництва полягає у тому, що саме завдяки цьому інститутові юридичні особи мають мож-ливість повніше здійснювати свої повноваження, захи-щати інтереси в суді, господарському суді за допомогою кваліфікованих юристів. Завдяки представництву стає можливою реалізація цивільних прав недієздатними осо-бами, малолітніми. Потреба представництва зумовлена й тим, що у випадках тривалої відсутності за місцем по-стійного проживання, тяжкої хвороби та інших обставин громадянин не завжди має змогу особисто здійснювати надані йому законом можливості: отримувати заробітну плату, пенсію, поштові перекази, керувати транспортни-ми засобами, розпоряджатися майном, захищати свої інтереси в суді тощо. І саме в цих випадках йому на до-помогу приходить представник.
Представник вчиняє юридичні дії, заступаючи місце особи, яку він представляє і від імені якої виступає. Са-ме ці ознаки відрізняють представництво від чималої низки подібних відносин.
Галузь застосування інституту представництва дуже велика . За його допомогою в багатьох випадках прискорюється цивільний оборот. За допомогою інституту представництва створюється можливість прискорити укладання і виконання різноманітних правочинів, а також учинення різноманітних юридичних дій.
За допомогою представництва також здійснюється захист прав та інтересів недієздатних осіб.
Інститут представництва використовується й у побуті (наприклад, одержання поштової кореспонденції, заробітної плати або одержання речей однією особою за іншу, прийняття спадщини, одержання внесків в ощадних касах, найм житлових приміщень і ін.).
Метою курсової роботи є дослідження представництва і довіреності як способів здійснення суб’єктивного права і виконання юридичного обов’язку.
Завданнями курсової роботи є дослідження проблем:
поняття, значення та сфери застосування інституту представництва у цивільному праві;
представництва як правовідношення;
суб’єктів предстаництва;
підстав виникнення та видів представництва;
інституту представництва у новому Цивільному кодексі України;
поняття довіреності;
форми довіреності;
строку довіреності;
передоручення;
припинення довіреності.
1. Представництво як спосіб здійснення суб’єктивного права і виконання юридичного обов’язку
1.1. Інститут представництва у цивільному праві: поняття, значення, сфера застосування
Сфера застосування представництва охоплює широке коло як майнових, так і немайнових відносин. Представництво розширює і полегшує можливості придбання і реалізації суб’єктивних прав і обов’язків, а для недієздатних громадян є основним засобом участі в правових відносинах. За допомогою представництва можливі придбання і реалізація більшості матеріальних і цілого ряду процесуальних цивільних, а також деяких інших за галузевою приналежністю суб’єктивних прав та обов’язків Невзгодина Е.Л. Представительство по советскому гражданскому праву. Томск, 1980..
Інститут представництва історично склався в цивільному праві. Проте в ході диференціації єдиної системи права і виділення з цивільного права в самостійні галузі цивільно-процесуального, трудового, сімейного права норми про представництво одержали специфічні особливості у відповідних галузях законодавства Андреев В.К. Представительство в гражданском праве. КГУ, 1978. - С.13..
Хоча поняття «представництво» у різноманітних галузях права має різний зміст, воно також має і міжгалузеві ознаки:
інститут представництва регулює відносини, у рамках яких одна особа (представник) сприяє іншій (особі, яку представляють) у придбанні і реалізації суб’єктивних прав та обов’язків останньої в її відносинах із третіми особами;
таке сприяння здійснюється в інтересах особи, яку представляють;
сама можливість, зміст і межі зазначеного сприяння визначається повноваженням – суб’єктивним правом представника;
у процесі здійснення повноваження представник діє стосовно третіх осіб;
у результаті здійснення повноваження для представника не виникає правових наслідків стосовно третіх осіб.
Отже, інститут представництва – міжгалузевий інститут Кожевников А.В. Адвокат - представитель потерпевшего, гражданского истца, гражданского ответчика в советском уголовном процессе. Свердловск, 1974. - С.5 - 6..
Тепер розглянемо чим же різняться поняття представництва в різноманітних галузях права, наприклад, цивільно-правове представництво і цивільно-процесуальне: насамперед цілями і задачами. Якщо ціллю цивільно-правового представництва є встановлення, зміна і припинення суб’єктивних прав і обов’язків того, хто представляється, в його відносинах із третіми особами, то ціль судового представництва - надання допомоги громадянам і організаціям у здійсненні ними процесуальних прав і сприяння здійсненню правосуддя по цивільних справах. Звідси випливає друга істотна відмінність цивільно-правового представництва від процесуального: перше завжди припускає виступ представника від імені особи, яку представляють, для другого ж характерна необов’язковість елемента заміщення. Процесуальний представник може діяти як замість особи, яку представляють, так і поряд із ним, виступаючи від власного імені. Крім того процесуальне представництво відрізняється від цивільно-правового за способом встановлення повноваження, за видами представництва Невзгодина Е.Л. Представительство по советскому гражданскому праву. Томск, 1980. - С.12..
Ознаки цивільно-правового представництва містяться в ст.62 Цивільного Кодексу України, у силу якої угода, вчинена однією особою (представником) від імені іншої особи (особи, яку представляють) по повноваженню, заснованому на дорученні, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права й обов’язки особи, яку представляють.
Із статті ЦК УРСР