Юридичні особи, які мають спеціальну правоздатність, можуть виконувати функції представника, якщо це не супе-речить їх статутним завданням, визначеним у законі, статуті або положенні (ч. 1 ст. 26, ч. 2 ст. 64 ЦК України; ст. 2 Закону України “Про товарну біржу”; ст. 20 Закону України “Про об’єднання громадян”).

Третьою особою, з якою внаслідок дії представника вста-новлюються, змінюються або припиняються цивільні права та обов’язки, може бути будь-який суб’єкт цивільного права. Разом з тим відповідно до ч. 3 ст. 62 ЦК України представник не може укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні щодо себе особисто, ні щодо другої особи, представником якої він водночас є.

Представництво є складними правовідносинами за колом правових зв’язків, які утворюються між його суб’єктами. От-же, при представництві складається три наступні кола відно-син: між особою, яку представляють, і представником; між представником і третьою особою; між особою, яку представ-ляють, і третьою особою.

Представництво необхідно відрізняти від інших зовнішньо подібних до нього, але різних за правовою природою відно-син, які складаються у цивільному обороті. Так, представника слід відрізняти від посередника. Хоч посередник, як і пред-ставник, вчиняє від свого імені певні вольові дії, спрямовані на укладення договору (наприклад, пошук контрагентів, про-ведення переговорів), але ці дії лише сприяють укладенню угоди. Вольові ж дії представника безпосередньо створюють, змінюють та припиняють цивільні права та обов’язки.

Маклер — це особа, яка професійно займає-ться посередництвом при укладанні різних угод (купівлі-продажу товарів, цінних паперів, страхування тощо). Маклер, як правило, виступає відносно сторін як неза-лежний посередник, хоча й діє за рахунок коштів клієн-тів і за їх дорученням. Оскільки він як посередник пред-ставляє інтереси обох сторін, то й відповідає за свої дії перед кожною стороною.

Посередник сам не укладає угоди для сторони, він тільки фактично бере участь в її укладанні: готує проект договору, надсилає його зацікавленим сторонам або до-помагає їм зустрітися, бере участь у попередніх розмо-вах, що не мають юридичного змісту. Інколи функції торгових маклерів виконують брокери. Та ні маклери, ні брокери не можуть розглядатися як представники, зви-чайно, окрім тих випадків, коли з маклерськими чи бро-керськими конторами укладено договір доручення.

Не є представниками посильні, кур’єри, тобто ті особи, які лише виконують функції передачі листа, те-леграми, проекту договору, іншої інформації. Вони інко-ли навіть не тільки не знають, а й не розуміють змісту документа. Посланцями (посильними) можуть бути навіть тварини, птахи. На відміну від представника, посильний своєю волею не бере участі у встановленні визначених юридичних наслідків. Він лише передає вже фактично виражену волю особи, відображену в тексті документа. Тобто він виступає не як юридичний, а як фактичний учасник відносин.

Роль посередника закінчується саме там, де фактичні дії набувають юридичного змісту. Волевиявлення, щодо укладання угоди виходить не від нього, а від особи, яка зацікавлена цю угоду укласти. Посередник повноважень на укладання угоди не має. Його обов’язок полягає в тому, щоб знайти, звести осіб, які зацікавлені, озна-йомити їх з можливістю укладення угоди, її умовами, змістом.

Відрізняються від представника й інші особи, які, не виражаючи самостійної волі, надають фактичні послуги, допомагають особі виразити свою волю й виконати не-обхідні дії: перекладач, тлумач, особа, яка підписує угоду за неписьменного чи за особу, яка в силу фізичного ста-ну не може поставити свій підпис.

Рукоприкладач — це особа, яка лише допомагає в оформ-ленні угоди, підписує її за особу, яка не може це зробити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин (наприклад, підписує заповіт). У цьому разі рукоприкладач не висловлює своєї волі, а лише підтверд-жує той факт, що громадянин висловив свою волю на укла-дення угоди. Саме за критерієм вияву волі він відрізняється від представника.

Діяльність представника дуже схожа на діяльність комісіо-нера, який укладає угоди в інтересах комітента. Однак комі-сіонер вчиняє угоди від свого імені за рахунок комітента (ст. 385 ЦК України), представник же діє від імені особи, яку він представляє. Частина 2 ст. 227 проекту ЦК України зазна-чає, що не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інте-ресах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Повноваження представника. Як уже зазначалося, пред-ставник здійснює від імені особи, яку він представляє, певні юридичні дії внаслідок повноваження.

В юридичній літературі існують різні точки зору на право-ву природу повноважень представника. Більшість учених роз-глядає повноваження представника як особливе суб’єктивне право, яке реалізується представником у відносинах з третіми особами Советское гражданское право / Отв. ред. В. А. Рясенцев. — М., 1968. — Ч. 1. — С. 228; Гражданское право: Учебник / Отв. ред. Е. А. Суханов. — 2-е изд. - М., 1998. - Т. 1. - С 399.. О. С. Йоффе вважає, що повноваження є юридич-ним фактом, який визначає межі приєднання до правоздат-ності особи, яку представляють, дієздатності представника Йоффе О. С. Советское гражданское право. — М., 1967. — С. 201—203..

За характером походження та своїм змістом повноваження є суб’єктивним правом, яке делеговано представникові на підставі вказівки закону або волі особи, яку представляють. Цьому праву не протистоїть конкретний обов’язок якої-небудь