свої власні (ст. 68 ЦК України).
Новий ЦК України стосовно строків довіреності говорить: “Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.
Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною” (ст. ).
Припинення довіреності
Чинність довіреності припи-няється внаслідок: 1) закінчення її строку; 2) скасування до-віреності особою, яка її видала; 3) відмови особи, якій видано довіреність; 4) припинення юридичної особи, від імені якої видано довіреність; 5) припинення юридичної особи, на ім’я якої видано довіреність; 6) смерті громадянина, який видав довіреність, визнання громадянина недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім; 7) смерті громадянина, якому видано довіреність, визнання громадянина недієздат-ним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім Цивільне право України: Підручник. У 2 кн. / О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова (ред.); Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – Кн. 1. – К., 1999. – С. 231..
Особа, яка видала довіреність, має право в будь-який час її скасувати, а особа, якій довіреність видано, може відмови-тися від неї, що теж призводить до припинення дії довіренос-ті. Угода про відмову від цього права недійсна. З припинен-ням довіреності втрачає силу передоручення (ст. 69 ЦК Ук-раїни).
Особа, яка видала довіреність, зобов’язана сповістити про її скасування особу, якій довіреність видано, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими видано дові-реність. Такий же обов’язок покладається на правонаступни-ків особи, що видала довіреність, а у разі визнання особи, яка видала довіреність, недієздатною чи обмежено дієздатною та-кий обов’язок покладається на опікуна або піклувальника.
Права та обов’язки, що виникли внаслідок дій особи, якій видано довіреність до того, як ця особа дізналася або повинна була дізнатися про її припинення, зберігають силу для того, хто видав довіреність, і його правонаступників щодо третіх осіб. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або повинна була знати, що дія довіреності припинилася.
При припиненні довіреності особа, якій її видано, або її правонаступники повинні негайно повернути довіреність (ст. 70 ЦК України).
Новий ЦК України Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року. // Голос України. – 12 березня 2003 р. – №45-46.
стосовно підстав припинення представництва за довіреністю говорить: “Представництво за довіреністю припиняється у разі:
1) закінчення строку довіреності;
2) скасування довіреності особою, яка її видала;
3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;
7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення.
У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов’язаний негайно повернути довіреність” (ст. 248).
Особа, яка видала довіреність, може у будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.
Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.
Права та обов’язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.
Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час (ст. 249 нового ЦК).
Згідно із ст. 250 нового ЦК представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю.
Представник зобов’язаний негайно повідомити особу, яку він представляє, про відмову від вчинення дій, які були визначені довіреністю.
Представник не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам.
Представник відповідає перед особою, яка видала довіреність, за завдані їй збитки у разі недодержання ним вимог, встановлених частинами другою та третьою ст. 250.
Висновки
Згідно із ст. 237 нового ЦК представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Ознаки цивільно-правового представництва містяться в ст.62 чинного Цивільного Кодексу України, у силу якої угода, вчинена однією особою (представником) від імені іншої особи (особи, яку представляють) по повноваженню, заснованому на дорученні, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права й обов’язки особи, яку представляють.
Отже, представництво характеризується на-ступними ознаками: цивільні права та обов’язки нале-жать одній особі, а здійснюються безпо-середньо іншою; представник вчиняє певні юридич-ні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється); представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи; представник діє виключно в межах наданих йому повноважень; правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він пред-ставляє. Якщо укладена представником угода