активів, зокрема інтелектуальної власності (для цих активів не може застосовуватися прискорений метод амортизації, а норма амортизації дуже мала як для цих об’єктів) , що негативно відбивається на фінансовій незалежності підприємств. Крім того, неврегульованими залишаються питання експертної оцінки вартості іноземних інвестицій у вигляді інтелектуальної власності, хоча необхідність такої оцінки передбачена Законом України "Про режим іноземного інвестування". Необхідно чітко визначити, які державні органи уповноважені здійснювати нормативно-методичне забезпечення оцінки вартості інтелектуальної власності та хто її має здій-снювати у тих чи інших випадках.
Проблеми захисту прав інтелектуальної власності в умовах виникнення глобальної інформаційної інфраструктури привертають все більше уваги з боку працівників різних країн, тому що в різних країнах ключові поняття авторського права – такі як право на відтворення, публічне виконання, публічне сповіщення, публічний показ, розповсюдження, використання цитат, відтворення твору в особистих цілях, відтворення примірників твору для навчання, відтворення творів бібліотеками та архівам – інтерпретуються по-різному, а для мережевих технологій ці поняття ще зовсім не вироблені. Все більш розмитою стає межа між творчістю та інтерпретацією вже існуючих даних, між твором та його копією.
Ситуація значно ускладнюється з розвитком глобальних мереж, зокрема – INTERNET, у якій відсутні поняття національних кордонів, а постійне збільшення швидкості комунікацій та інтенсифікація інформаційних процесів призводить до збільшення мобільності матеріальних та інформаційних об’єктів, виробництво, розповсюдження та правова охорона яких вже не може бути здійснена за допомогою діючого законодавства. Закони, при створенні яких суттєво використовувалось поняття національних кордонів, стають непридатними до застосування. Все більше значення має швидкість фіксації та реєстрації інформаційних об’єктів, що захищаються авторським правом, а також зручність та ефективність маніпулювання такими об’єктами. Слід зазначити, що кількість користувачів INTERNET вже перебільшила сотню мільйонів чоловік, тому ефективне вирішення проблем захисту прав інтелектуальної власності в цій сфері найближчим часом стане нагальною проблемою.
В цьому блоці законодавчої бази першочергового вирішення потребують наступні проблеми:
1. Проблеми захисту власне комп’ютерних програм та баз даних.
2.Проблеми, пов’язані з мережевою специфікою INTERNET і необхідністю змін у діючому законодавстві та вироблення нових концепцій охорони авторського та суміжних прав.
3. Проблема законодавчого врегулювання достатньо нової, а тому і мало ще вивченої проблеми захисту імен доменів.
Автор бачить наступні напрямки законодавчої діяльності щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної власності:
Вдосконалення чинного законодавства.
Цивільний кодекс.
Введення окремого розділу «Захист прав на об'єкти інтелек-туальної власності», який включатиме наступні положення:
1. Основні засади захисту прав на об'єк-ти інтелектуальної власності, а саме: рівний захист прав щодо усіх власників прав на об'єкти інтелекту-альної власності, непорушність прав на об'єкти інтелектуальної власності, можливість звернення до суду в разі наявності підстав очікувати пору-шення прав на об'єкти інтелектуальної власності.
2. Порядок визначення дати неза-конного використання об'єктів інтелекту-альної власності.
3. Перелік заходів, які може вживати власник прав, що були порушені, проти порушника таких прав.
4. Умови примусового відчуження прав на об'єкти інтелектуальної власності.
5. Умови юридичної відповідальності за по-рушення прав на об'єкти інтелектуаль-ної власності, а саме: визначення заходів, які може вимагати від порушника влас-ник прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Цивільний процесуальний кодекс України
Надання суду права вимага-ти від відповідача надання інформації стосовно третіх осіб, які брали участь у діях, що порушують права на об'єкти інтелекту-альної власності.
Арбітражний процесуальний кодекс України
Надання суду права вимага-ти від відповідача надання інформації стосовно третіх осіб, які брали участь у діях, що порушують права на об'єкти інтелекту-альної власності.
Кримінальний кодекс України
Перш за все необхідно ввести статті щодо захисту прав на комер-ційну таємницю.
По-друге, слід викласти в новій редакції статті щодо привласнення авторства на чужий об'єкт інтелектуальної власності, а саме: змінити перелік об'єктів інтелектуальної власності, визначити, які саме дії вважаються незаконним використанням об'єктів інтелектуальної власності, яке по-карання очікує правопорушника (штрафи, виправні роботи або позбавлення волі у випадках, коли такі дії завдали великої матеріальної шкоди дер-жаві, юридичним особам або громадянам, або вчинені повторно чи за попереднім зговором групою осіб).
Кодекс України про адміністративні правопорушення
З огляду на перелік питань стосовно розвитку правової бази в сфері інтелектуальної власності необхідно поповнити чинні статті наступними положеннями:
1. Перелік дій, які вважаються незаконним використанням об'єктів інте-лектуальної власності, відповідальність за такі дії.
2. Можливість застосу-вання тимчасових заходів щодо забезпе-чення провадження у справах про пору-шення прав на об'єкти інтелектуальної власності, а саме: право суду до розгляду справи по суті застосовувати дії щодо негайного припинення правопорушень (вилучення продукції, виготовленої з порушенням прав на об'єкти інтелекту-альної власності, матеріалів та облад-нання, яке використовувалось для виго-товлення зазначеної продукції, а також документа та інших предметів, що мо-жуть служити доказом вчинення про-типравних дій).
3. Обмеження строку вилучення зазначених вище продукції, предметів і документів до розгляду справи по суті про порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності до 20 робочих днів або 31 календарного дня.
4. Надання права судовим виконав-цям, що перебувають при районних (міських) судах, а також уповноваже-ним особам органів внутрішніх справ та митних органів виконувати постанови про вилучення продукції, предметів і документів, пов'язаних з незаконним використанням об'єктів інтелектуальної власності.
Митний кодекс України
Йдеться про введення нового розділу про товари, що містять об'єкти ін-телектуальної власності. Цей розділ за своїм змістом повинен мати спрямування на вирішення таких питань:
1. Покладення на Державну митну служ-бу обов’язку щодо ведення реєстру об'єктів інтелектуальної власності.
2. Необхідність подання правовласником заяви, згідно з якою митними орга-нами здійснюватиметься захист прав на об'єкти інтелектуальної власності, які містяться в товарах, що перетинають митний кордон.
3. Запровадження зборів за внесення об'єк-тів інтелектуальної власності до реєстру.
4.