1.3 Авторське та суміжні права в сфері кабельного телебачення

Мережі кабельного (проводового) телерадіомовлення створюються за дозволом місцевих органів державної виконавчої влади. Організація кабельного телебачення зобов'язана забезпечити своїм абонентам трансляцію по кабельному каналу програм державного та суспільного мовлення. Ст. 24 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 року N 3759-XI

Основним нормативним документом, який регламентує питання функціонування телебачення, зокрема, кабельного в Україні є Закон України „Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 року N 3759-XI (в редакції Закону N 2921-III від 10.01.2002). Цей Закон відповідно до Закону України "Про інформацію" регулює діяльність телерадіоорганізацій на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.

Втручання державних органів, органів місцевого, регіонального самоврядування, їх посадових осіб, об'єднань громадян, окремих громадян у творчу діяльність телерадіоорганізацій, а також цензура, як контроль за ідеологічним змістом передач, забороняються; контролюється лише зміст інформації, яка охороняється законом. Ст. 6. Закону України „Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 року N 3759-XI

Порядок роботи телерадіоорганізацій, пов'язаний з використанням мереж кабельного (проводового) телерадіомовлення, визначається статтями 13-18 Закону „Про телебачення і радіомовлення”.

Право на заснування телерадіоорганізацій в Україні належить громадянам України, не обмеженим у цивільній дієздатності, Верховній Раді України, Президенту України, іншим юридичним особам України.

В Україні забороняється створення телерадіоорганізацій іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства. Забороняється створення і діяльність телерадіоорганізацій з іноземними інвестиціями, у статутному фонді яких більш як 30 відсотків іноземних інвестицій.

Мовлення іноземних телерадіоорганізацій з використанням каналів мовлення України здійснюється на основі міждержавних або міжнародних угод.

Державна реєстрація телерадіоорганізацій як суб'єктів інформаційної діяльності здійснюється шляхом їх внесення до Державного реєстру телерадіоорганізацій України, що ведеться Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Державна реєстрація телерадіоорганізацій як суб'єктів господарської діяльності здійснюється в порядку, встановленому законодавством України про державну реєстрацію суб'єктів господарської діяльності. Ст. 13 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 року N 3759-XI

Використання каналів мовлення потребує ліцензії. Для отримання (продовження) ліцензії на право користування каналами мовлення телерадіоорганізація подає заяву до Національної ради.

Ліцензія на право користування каналом мовлення видається на строк, вказаний заявником, але не менш як на 7 років для цілей ефірного мовлення і 10 років - для цілей кабельного (проводового) мовлення. Після закінчення цього строку ліцензія втрачає чинність.

Для продовження мовлення телерадіоорганізація повинна не менше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії подати до Національної ради заяву на продовження ліцензії.

Відповідно до статті 25 Закону „Про телебачення і радіомовлення” телерадіоорганізації мають право використовувати програми чи передачі інших телерадіоорганізацій тільки після отримання від них відповідного дозволу, за винятком випадків, передбачених статтею 36 цього Закону.

Забороняється тиражування, показ, реалізація теле-, радіо-, відеопродукції без дозволу їх власників.

У разі використання програм чи передач телерадіоорганізації без її дозволу вона має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення її права.

Спори, що виникають, вирішуються судом або арбітражним судом у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до статті 36 Закону „Про телебачення і радіомовлення” телерадіоорганізації належить авторське право на створені нею передачі (фільми) і програми, а також авторські права, одержані відповідно до укладених нею договорів.

Сьогодні діяльність телебачення та інших засобів масової інформації перебувають в тісному взаємозв’язку з подальшим розвитком української державності та демократії, економічними і духовними змінами в суспільстві.

Сучасна ситуація в телерадіоінформаційному просторі, як і в багатьох сферах суспільного життя в період переходу від керованої до самоврегульованої системи, можна охарактеризувати як жорстку, і не завжди законодавчо врегульовану, конкуренцію, яка передбачає встановлення контролю над ЗМІ. В сфері телерадіомовлення це стосується всього, починаючи від каналів мовлення і закінчуючи технічною базою телерадіостанцій, тощо. В міждержавному масштабі – це витіснення сильнішими слабших, експансія іноземного капіталу в українському телерадіоефірі. На думку відомого політичного і громадського діяча Левка Лук’яненка, сьогодні Україні загрожує інформаційна експансія. Небезпека цього наступу, підкреслює він, у тому, що український народ ще не виробив імунітет проти антиукраїнських ідей. Після здобуття незалежності на країну ринув великий потік газет, журналів, книжок, програм, аудіо та відеопродукції з політичною, релігійною, культурною, сексуальною та іншою інформацією. Див.: Стан та перспективи розвитку телерадіомовлення, друкованих ЗМІ, книговидання в Україні.// Видання Канадсько-Українського законодавчого і міжурядового проекту, 2001 р.

Практично на всіх телеканалах України домінує іноземне кіно. Багато з них демонструється без законних на те прав. Наприклад, за 1998 рік ввезено та територію України біля 10000 назв. Для порівняння: за той же період в Україні вироблено біля 100 українських художніх, документальних, анімаційних та інших фільмів. Відео ринок, взагалі, на 70-80% працює в тіньовому секторі

Ще один з аспектів, що впливає на розвиток сучасного національного телерадіоінформаційного простору – спроба встановлення монополізму в недержавних засобах масової інформації потужними фінансовими групами з метою формування та корегування громадської думки, подання тих чи інших подій під тим чи іншим кутом зору.

Сьогодні структуру національного телерадіомовлення України складають 25 державних регіональних телерадіокомпаній (ТРК), національні теле- і радіокомпанії, близько 300 недержавних ТРК, концерн