Потрібно відмітити, що національні та регіональні ТРК в своєму функціонуванні знаходяться в різних умовах, в залежності від величини капіталовкладень, спрямованих на розвиток, і закінчуючи можливістю доступу до каналів мовлення та транслювання програм інших каналів. До речі, однією з особливостей функціонування регіональних ТРК є використання програмного продукту без оформлення належним чином ліцензій та порушуючи авторські права.

Щодо розвитку регіонального та місцевого недержавного телерадіомовлення, можна виділити дві складові, які сильно відрізняються одна від одної; з одного боку це ТРК, що ведуть трансляцію на невеликі міста і сільські райони, з іншого – на міста мільйонники та більшість обласних міст.

Перша група ТРК характеризується вкрай слабким технічним потенціалом, неприхованим відео піратством, невисоким художнім рівнем своїх програм. Діяльність таких компаній тримається на ентузіазмі людей, що там задіяні, але в їх оперативності і розумінні проблем регіонів закладено великій потенціал розвитку, що може реалізуватися лише за умови комплексної та прогнозованої політики з боку державних органів.

Досить складна ситуація зберігається в сфері кабельного та супутникового мовлення та електронних ЗМІ. Комітет з питань свободи слова та інформації Верховної Ради України займається питаннями законодавчого забезпечення діяльності в цій галузі. Розробляються проекти законів “Про кабельне та супутникове телебачення”, “Про систему суспільного телерадіомовлення” (нова редакція закону), зміни та доповнення до інших законодавчих актів. Наприклад, при розробці законопроекту “Про кабельне та супутникове телебачення” законотворці зіткнулися з цілою низкою питань, що виникають при узгодженості законів, які регулюють інформаційну галузь.

Механізми захисту авторських прав у інформаційній діяльності шляхом ліцензування, виключні права автора та обов’язковість трансляції програм чи каналів, регулювання авторських прав в цифровому середовищі, транскордонне мовлення та національне законодавство (захист національних виробників та використання регіональних мов), узгодження понятійного апарату законів (оператор – провайдер -мовник, мовлення - послуга, мовлення – сповіщення - відтворення, розповсюдження) – це далеко не повний перелік питань, вирішення яких потребує залучення досвіду інших держав, у законодавстві яких сьогодні ці питання вже врегульовані.

Також немає єдності поглядів щодо застосування законодавства, а також здійснення прав, наявних у різних правовласників у країні мовлення та країні приймання сигналу. Виникає питання узгодженості законодавчих баз двох та більше країні у випадку прямого супутникового мовлення, в разі, коли будь-яка програма передається з однієї країни і транслюється на одну або більше країн.

Виникають питання при застосуванні статті 25 Закону України “Про телебачення та радіомовлення”, яка визначає дозвіл на право використання програм чи передач інших телерадіоорганізацій. (Ст.25 "Телерадіоорганізації мають право використовувати програми чи передачі інших телерадіоорганізацій тільки після отримання від них відповідного дозволу, за винятком випадків, передбачених статтею 36 цього Закону.")

Забороняється тиражування, показ, реалізація теле-, радіо-, відеопродукції без дозволу їх власників. У разі використання програм чи передач телерадіоорганізації без її дозволу вона має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення її права. Спори, що виникають, вирішуються судом або арбітражним судом у порядку, встановленому чинним законодавством.

36 стаття цього Закону, на яку є посилання в 25 статті передбачає, що “... Без згоди телерадіоорганізації допускається використання її передач (фільмів) і програм у таких випадках:

для задоволення особистих потреб громадян;

для використання іншими телерадіоорганізаціями коротких уривків – не більше п’яти хвилин з кожної передачі (фільму);

для навчальних цілей у державних навчальних закладах.

У тих випадках, коли програми, які передаються службами мовлення в одній країні, приймаються через супутник наземною станцією іншої країни та потім транслюються за кабельним зв’язком для населення країни приймання, виникає аспект щодо наслідків, що випливають з авторського права. Інтереси власника авторських прав на твори, що включені до програми мовлення, можуть бути порушені з різних причин, наприклад: при відсутності необхідної законодавчої бази чи законодавства, при якому власник не може захистити права свого авторства.

Також, з точки зору авторського права, виникає проблема, яка пов’язана з тиражуванням і поширенням копій в домашніх умовах без дозволу правовласника - проблема, яка досить ще не врегульована.

Ще один момент, на який доречно звернути увагу – це законодавче забезпечення розвитку міжнародного інформаційного обміну. В липні 1997 році Президентом України Л.Кучмою був підписаний Указ, в якому передбачалося розробка закону “Про міжнародний інформаційний обмін”, який би регламентував розвиток та поширення співпраці України з іншими країнами Західної Європи.

Цілком зрозуміло, що неврегульованість міжнародної діяльності в галузі інформаційної політики не може задовольнити державу і вимагає розробки і здійснення комплексу заходів щодо розширення і збагачення збалансованого обміну телерадіопродукції продукції серед суб’єктів різних держав. Особливо це стає актуальним після підписання Україною Європейської конвенції “Про трансграничне телебачення”.

Розглядаючи питання щодо авторського та суміжних прав в системі кабельного телебачення хотілося б розглянути окремі пункти „Тимчасового положення про порядок ретрансляції (трансляції) телеканалів в мережах кабельного, ефірно-кабельного телебачення” Рішення Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення „Тимчасове положення про порядок ретрансляції (трансляції) телеканалів в мережах кабельного, ефірно-кабельного телебачення” N 33 від 15.03.2001 (В редакції Рішення Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення N 385 від 17.04.2002)

.

Це Тимчасове положення визначає порядок діяльності організацій, що ретранслюють (транслюють) в кабельних телемережах телеканали телерадіоорганізацій-мовників, створюють та експлуатують телерадіомовні, телеінформаційні мережі, системи кабельного та ефірно-кабельного телебачення в Україні та порядок ліцензування каналів ретрансляції (трансляції) в таких системах..

Відповідно до п.8 зазначеного положення телерадіоорганізації - мовники України мають виключне