право дозволяти чи забороняти публічне оголошення своїх програм, на які поширюється дія законодавства України про авторське право та суміжні права.
Взаємовідносини організацій кабельного телебачення з телерадіоорганізаціями - мовниками, які розташовані не на території України, здійснюються відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України.
Організація кабельного телебачення сплачує за використання авторських і суміжних прав тільки телерадіоорганізаціям-мовникам, телерадіопрограми яких вона ретранслює.
Відповідальність за дотримання авторського права та суміжних прав перед авторами програм та виконавцями творів несе телерадіоорганізація - мовник.
Організація кабельного телебачення несе відповідальність за порушення чинного законодавства про телебачення і радіомовлення згідно з Розділом 7 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".
Організація кабельного телебачення не сплачує винагороду за використання авторських та суміжних прав телерадіоорганізаціям-мовникам, телерадіопрограми яких вона зобов'язана ретранслювати згідно з діючим законодавством та цим Тимчасовим Положенням.
Організація кабельного телебачення має право отримувати оплату за розповсюдження сигналу від телерадіоорганізацій-мовників. Можлива також ретрансляція програм телерадіоорганізації- мовника в телемережах організації кабельного телебачення на безкомпенсаційній основі, якщо така домовленість досягнута між мовником та оператором телемереж. П.8 Рішення Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення „Тимчасове положення про порядок ретрансляції (трансляції) телеканалів в мережах кабельного, ефірно-кабельного телебачення” N 33 від 15.03.2001 (В редакції Рішення Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення N 385 від 17.04.2002)
2. Законодавство про інтелектуальну власність в системі кабельного телебачення
2.1 Національне законодавство
Передусім інтелектуальна власність — це результат інтелектуальної творчої діяльності. Об'єктом інтелектуальної влас-ності може визнаватися лише результат власного творчого пошуку. Крім того, цей результат має бути певним чином об'єкти-вований, втілений у певну об'єктивну фор-му. І останнє - одержане інтелектуальне досягнення має бути здатним до відтворен-ня.
Виходячи з наведеного, інтелектуальну власність можна визначити як володіння, користування і розпорядження результатом інтелектуальної творчої діяльності. Зазначені правомочності зафіксовані в Конституції України (ст. 41).
Право інтелектуальної власності - це право володіти, користуватися і розпоряджатися належним результатом інтелектуальної творчої діяльності.
Відповідно до визначення ВОІВ (Всесвітня організація інтелектуальної власності) і ВТО (Всесвітня торгова організація) інтелектуальна власність як поняття включає дві сфери права:
- промислову власність;
- авторське право.
Об'єктами промислової власності є: винаходи, знаки для товарів і послуг, промислові зразки, корисні моделі, фірмові найменування, найменування місця походження товарів, ноу-хау.
Об'єктами авторського права є: художні, літературні, музичні, фотографічні, аудіовізуальні твори, комп'ютерне програмне забезпечення, топології інтегральних мікросхем.
Законодавство України, яке містить норми щодо охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності, умовно можна розподілити на такі блоки:
1. Загальне законодавство:
Цивільний кодекс України;
Цивільний процесуальний кодекс України;
Кримінальний кодекс України;
Кримінально-процесуальний кодекс України;
Арбітражний процесуальний кодекс України;
Кодекс України про адміністративні правопорушення.
2. Спеціальне законодавство у сфері охорони інтелектуальної власності:
Закон України “Про охорону прав на винаходи”;
Закон України “Про корисні моделі, промислові зразки”;
Закон України “Про знаки для товарів і послуг”;
Закон України “Про топографії інтегральних мікросхем”;
Закон України “Про сорти рослин”;
Закон України “Про охорону авторського права і суміжних прав”;
Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, тощо.
3. Митне законодавство:
Митний кодекс України та інші нормативно-правові акти з цих питань.
Це законодавство зараз перебуває у стані становлення.
Крім того, діють підзаконні акти — постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав” від 18 січня 2003 р. N 72, "Про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мис-тецтва", Указ Президента України від 20 травня 1998 року "Про впорядкування торгівлі деякими підакцизними товарами, пов'язаними з використанням аудіовізу-альних творів та примірників фонограм". Залишаються в силі статті Цивільного та Кримінального кодексів України (стаття 472 ЦК "Законодавства України про ав-торське право і суміжні права" та стаття 136 КК "Відповідальність за порушення авторських прав").
Сьогодні вже створено законодавчу базу з питань охорони окремих об'єктів інтелекту-альної власності, яка в цілому забезпечує нагальні потреби суспільства у цій сфері. Прийнято Закони України "Про охорону прав на сорт рослин", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем". З першого січня 1997 р. набрав чинності Закон України "Про захист від недобросовісної конку-ренції". У першому читанні прийнято проект Закону України "Про охорону прав на зазначення географічного поход-ження товарів", який буде сприяти ефек-тивному захисту та популяризації уні-кальних українських товарів, репутація яких обумовлена національною майстер-ністю, традиціями виготовлення та при-родними ресурсами України. Вже діє більше 45 підзаконних нормативних актів у цій сфері.
Норми, спрямовані на охорону та за-хист об'єктів інтелектуальної власності містяться у Цивільному, Цивільно-про-цесуальному, Кримінальному, Кримі-нальне-процесуальному, Арбітражному процесуальному та Митному кодексах Ук-раїни, а також Кодексах України про пра-цю та адміністративні правопорушення.
Україна є членом Всесвітньої органі-зації інтелектуальної власності (ВОІВ) та учасницею найважливіших угод у цій сфері, зокрема Всесвітньої конвенції про авторське право, Паризької конвенції з охорони промислової власності, Бернської конвенції з охорони літературних і ху-дожніх творів, Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, Договору про патентну кооперацію, Міжнародної конвенції по охороні нових сортів рос-лин, Договору про закони щодо товарних знаків, Будапештського договору про міжнародне визнання депонування мік-роорганізмів з метою патентної процеду-ри, Найробського договору про охорону Олімпійського символу.
Підписані міждержавні угоди про співробітництво у сфері промислової власності з Російською Федерацією, республіками Бєларусь, Узбекистан, Киргизстан, а також Угода про пар-тнерство і співробітництво між Украї-ною та Європейським Співтовариством (ЄС), Угода про торговельні відносини між Україною і США, Угода між Уря-дом України та Урядом США про спів-робітництво у