сфері науки і технологій та Угода між Україною і США в дослід-женні і використанні космічного прос-тору в мирних цілях, які містять поло-ження, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Укра-їна прагне до вступу до Світової органі-зації торгівлі (СОТ), що потребує в свою чергу виконання відповідних положень всіх договорів та угод цієї організації, насамперед Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) і її складової — Дого-вору про торгові аспекти прав інтелекту-альної власності (TRIPS).
Основні діючи законодавчі та нормативні акти України в сфері охорони прав на інтелектуальну власність:
1. Закон України "Про влас-ність". Початком про-цесу визнання інтелектуальної власності як об’єкту охорони слід визнати прийняття 7 лютого 1991 року Закону України "Про влас-ність", за яким результати інтелектуальної діяльності були вперше визнані об'єктами права власності. В Законі України "Про власність" пи-танням, пов'язаним з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, прис-вячений розділ "Право інтелектуальної власності", в якому об'єктами права інте-лектуальної власності громадян визнані "твори науки, літератури та мистецтва, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів та послуг, результати науково-дослідних робіт та інші результати інтелектуальної праці”.
2. Конституція України. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, встановлює, що "кожен має право володіти, користуватися і роз-поряджатися своєю власністю, результа-тами своєї інтелектуальної творчої діяль-ності. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і тех-нічної творчості, захист їх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності", а згідно зі статтею 54 Конституції України "Кожний громадянин має право на результати сво-єї інтелектуальної творчої діяльності; ніхто не може використовувати або по-ширювати їх без його згоди за винятками, встановленими законом".
3. Закон України "Про авторське право і суміжні права". Але основним законодавчим актом в цій галузі є Закон України "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 року. Певною мірою торкаються питання авторського права ряд нормативних актів, до яких можна віднести Закони України "Про друковані засоби масової інформації” від 16 листопада 1992 року, "Про те-лебачення і радіомовлення" від 21 грудня 1993 року, "Про видавничу справу" від 5 червня 1997 року, "Про рекламу" від 3 липня 1996 року та деякі інші.
Закон України "Про авторське право і суміжні права" охороняє особисті (не-майнові) і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створен-ням і використанням творів науки, літе-ратури та мистецтва (авторське право) і права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжні права).
Аудіовізуальні твори і фонограми, комп'ютерні програми, книжкова про-дукція — це твори, авторські та суміжні права на які охороняються цим Законом.
Передбачено, що копіювання, тиражу-вання, продаж, прокат цих творів без згоди власника авторського права та су-міжних прав є порушенням Закону Укра-їни "Про авторське право і суміжні пра-ва". Особи, які порушили цей Закон при-тягаються до відповідальності у відповід-ності до норм кримінального, адмініс-тративного та цивільного права.
Закон значно розширює права авто-рів: скорочується кількість випадків ви-користання творів без згоди автора; зат-верджується договірна свобода учасників авторсько-правових відносин; знімають-ся обмеження та невиправдана регла-ментація умов авторських договорів; продовжується строк охорони ав-торського права.
Закон приводить законодавство у від-повідність із світовим розвитком сучас-ної техніки і технології. Передбачається використання творів з допомогою таких нових засобів як кабельне і супутникове телебачення, лазерна технологія, цифро-вий запис. Нормами авторського права охороняються аудіовізуальні твори, ком-п'ютерні програми, бази даних та інші сучасні види творів.
Закон встановлює і таку нову правову форму здійснення авторського права, як колективне управління майновими права-ми через відповідні некомерційні органі-зації. Це диктується умовами сучасного технічного прогресу, коли автор далеко не завжди може самостійно проконтролюва-ти процес використання творів.
Закон суттєво змінює захист авторсько-го права. Встановлені такі нові засоби за-хисту, як конфіскація незаконно виготов-лених примірників і обладнання, повер-нення на користь автора неправомірно одержаних доходів, відшкодування мораль-ної шкоди; кримінальна відповідальність за незаконно виготовлені примірники.
Положення Закону України "Про ав-торське право і суміжні права" дозволя-ють захищати права як вітчизняних, так і зарубіжних правоволодільців.
Закон України "Про авторське право і суміжні права" пройшов ретельну експер-тизу зарубіжних фахівців та юристів з Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності (ВОІВ) і дістав схвальну оцін-ку, оскільки в цілому відповідав нормам Бернської конвенції про охорону літера-турних і художніх творів та вимогам Єв-ропейського Співтовариства.
Крім вищезазначених законів остан-нім часом в Україні було прийнято ряд законодавчих актів щодо посилення захисту окремих об'єктів інтелектуальної власності, наприклад, Постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 563 "Про структурну перебудову в галузі кінематографії". Ця Постанова затвердила Поло-ження про Державне посвідчення на про-кат, тиражування, розповсюдження та публічний показ чи демонстрування кі-но- і відеофільмів. Державне посвідчення, запроваджене з метою здійснення дер-жавної політики щодо регулювання розповсюдження та демонстрування на те-риторії України всіх видів вітчизняних та іноземних фільмів, перешкоджає ввозу та розповсюдженню в Україні "піратських" відеокасет.
2.2 Міжнародні договори
Україна бере участь в міжнародних конвенціях в галузі авторського права.
Охорона прав згідно Всесвітньої (Женевської) конвенції про авторське право 1952 року. Ця конвенція зобов'язує всі країни, що її підписали, прийняти всі необхідні поло-ження для достатнього захисту авторських прав. Всесвітня конвенція базується на на-ціональному режимі і на визнанні певного мінімуму прав. В тому, що стосується опуб-лікованих творів, право захисту може бути підпорядковане деяким формальностям, які будуть вважатися виконаними за умови, що всі екземпляри твору мають знак охоро-ни, який