і за одноразове порушення трудових обовязків. Головне тут полягає в тому, що порушення має бути грубим. Питанна про те, яке порушення трудової дисципліни можна віднести до грубого, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин.
Потрібно відмітити, що звільнення за даною підставою за халатність, зловживання службовим становищем не допустиме, так як таке звільнення не передбачене чинним законодавством.
2.Винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові чи товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для утрати довір’я до нього з боку власника чи уповноваженого ним органу.
Дії даної правової норми не розповсюджуються на всіх працівників, а лише на тих, які безпосередньо обслуговують грошові чи товарні цінності. До функцій обслуговування відноситься прийом, зберігання, транспортування, продажа, розподіл цих цінностей. При цьому не має значення який розмір матеріальної відповідальності буде покладений на працівника за причинену ним шкоду.
Треба мати на увазі, що втрата довір’я повинна грунтуватися на конкретних фактах чи діях, в силу яких адміністрація не може залишати працівника на роботі, пов’язаній з обслуговуванням матеріальних цінностей. Ці факти і такі дії повинні підтверджуватися відповідними документами. До їх числа відносяться акти ревізій, інвентаризації, факти порушення правил торгівлі та ін. Однак слід мати на увазі, що сама по собі недостача матеріальних цінностей, будь-які підозріння в скоєнні певних дій, що суперечать нормам права, при відсутності конкретних фактів не можуть бути підставою для втрати довір’я до працівника [44ст.133].
Судова практика виходить із того, шо втрата довір’я зі сторони адміністрації повинна грунтуватися на об’єктивних доказах спричинення працівником шкоди чи здійснення ним протиправних дій.
В якості таких визначаються: скоєння особами корисливих злочинів, халатне відношення до збереження матеріальних цінностей, отримання оплати за послуги без відповідної документації.
Дана підстава для розірвання трудового договору є універсальною. Працівник може бути звільнений тільки за здійснення правопорушення при виконанні своїх трудових обов’язків. У відповідності з роз’ясненнями, що містяться в п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. (вредакції від 26 жовтня 1995р.), при встановленні факту здійснення розкрадання, хабарництва і інших корисних правопорушень ці працівники можуть бути звільнені на підставі утрати до них довір’я і у тому випадку, коли указані дії не пов’язані з їх роботою.
3.Скоєння працівником, що виконує виховні функції, аморального проступку, який несумісний з продовженням даної роботи.
На цій підставі трудовий контракт може бути розірваний лише з тими особами, які займаються виховною діяльністю, при чому така діяльність повинна бути основним змістом роботи. До них відносяться учителі, викладачі навчальних закладів, вихователі дитячих установ, майстри виробничого навчання.
Факт аморального проступку повинен бути доказаний. Звільнення не за скоєння конкретного аморального проступку, а на підставі загальної від’ємної оцінки поведінки працівника в колективі, в побуті чи на основі не установлених фактів, підозрінь чи чуток про аморальну поведінку працівника забороняється [42, ст.98].
Потрібно відмітити, що розірвання трудового контракту за названою підставою не відноситься до числа мір дисциплінарного стягнення і тому його застосування не обумовлене ніякими строками давності.
Характерною особливістю контрактної форми трудового договору є те, що роботодавцю за згодою із найманим працівником дозволено встановлювати додаткові підстави для розірвання контракту, які не передбачені законодавством про працю.
Так, п.21 Положення про порядок укладання контракту при прийомі на роботу працівників установлює, що у випадку розірвання контракту по ініціативі роботодавця на підставах, установлених контрактом, але не передбачених чинним трудовим законодавством, звільнення проводиться за п.8 ст.36 КЗпП з врахуванням гарантій, установлених діючим законодавством і контрактом [30].
По суті роботодавці самі визначають такі підстави і порядок звільнення, так якщо найманий працівник не погодиться з ними, то йому буде відмовлено в укладанні контракту, а в умовах значного безробіття власник легко знайде собі іншого спеціаліста на ринку праці.
Звільнення з роботи на підставі, передбаченій у контрактній формі, обумовлене різними причинами. В одних випадках вони залежать від специфіки діяльності підприємства, в інших - від особливостей виконуваної роботи чи займаної посади та інше.
В контракті з керівником підприємства, що знаходиться в загальнодержавній власності, підставами розірвання трудового контракту достроково є невиконання установлених показників ефективності використання державного майна і прибутку ( у відкритих акціонерних товариствах – ефективності використання майна товариства, а також майна, що не ввійшло в статутний фонд), укриття прибутку від оподаткування та інше [29].
На багатьох підприємствах широко розповсюджені такі підствави, як розголошення комерційної таємниці, фінансових даних, перечень яких повинен бути в контракті чи приложений до нього.
Крім того, керівник підприємства може бути звільнений за невиконання важливих обовязків, прямо передбачених контрактом.
В якості підстав для звільнення на практиці застосовуються такі факти:
1.Невиконання наказів та розпоряджень роботодавця.
2.Збір конфідинціальної чи секретної інформації.
3.Нецензурна лайка, образа чи погрожуючі заяви.
4.Кража майна працівників.
5.Сон на роботі чи на території підприємства.
6.Неправильне використання службового посвідчення та передача його іншій особі.
7.Відмова від поїздки у відрядження, в тому числі пов’язаної з підвищенням кваліфікації.
Розірвання контракту оформлюється наказом (розпорядженням) адміністрації. У відповідності з п.10 Типових правил внутрішнього тррудового розпорядку адміністрація зобов’язана видати працівнику в день його звільнення трудову книжку з внесенням запису про звільнення і провести з ним розрахунок. При цьому слід мати на увазі, що днем звільнення вважається останній день роботи.
Записи про причини звільнення в трудовій книжці повинні проводитися в точній відповідності з формулюванням діючого законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад: “Звільнена з посади викладача правових дисциплін за власним бажанням у зв’язку з переводом чоловіка на