Із згоди працівника копія контракту може бути передана профспілковому або іншому органу, уповноваженого працівником представляти його інтереси, для здійснення контролю за дотриманням умов контракту. Контракт може бути змінений за згодою сторін, укладеному в письмовій формі, яка прикладається до нього.

Частина друга статті 24 КЗпП України встановлює, що укладання трудового контракту оформлюється наказом або розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. З цього слід зробити висновок про те, що підписання контракту ще не означає, що оформлення трудових відносин завершено.

Звертає на себе увагу визначення моменту набуття контрактом чинності Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників[30]. Згідно з п.9 цього Положення, контракт набирає чинності з моменту його підписання або з дати, зазначеної сторонами в контракті [30]. Таке ж правило Кабінету Міністрів України було встановлено раніше п.7 Положення про порядок укладанян контракту з керівниками підприємств, що є в загальнодержавній власності, при прийнятті на роботу. Однак, з частин третьої і четвертої ст.24 КЗпП України слід зробити висновок, що будь-який трудовий договір вважається укладеним, коли виданий наказ власника про зарахування на роботу або праццівник допущений до роботи.

Слід звернути увагу на те, що категорія укладення трудового договору є досить чітко опрацьованою. Про поняття набуття трудовим контрактом чинності цього сказати не можна. На мою думку, трудо-правові наслідки укладання трудового контракту є мінімальними. Власник до початку роботи взагалі не повинен видавати накази про прийняття працівника на роботу. Якщо він такий наказ видав, а працівник до роботи не приступив, слід видати наказ не про звільнення працівника, а про скасування раніше виданого наказу. Власник не може примусити стати до роботи працівника, який підписав контракт, а приступивши до роботи, відмовився. Працівник, що уклав трудовий контракт, може вимагати, щоби власник допусив його до роботи [45ст.146]

Різний підхід до правової проблеми регулювання трудових відносин, що виникають на основі контракту, обумовлює складні юридичні наслідки при використанні його на практиці.

Як правило, законодавстов не встановлює ні мінімальних, ні максимальних термінів для контракту. Питання терміну контракту вирішується за угодою сторін.

У п.3 Положення про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у загальнодержавній власності йдеться, що контракт при прийнятті на роботу може бути укладений на термін від одного до пяти років, а для керівників наукових, творчих та інших співробітників національного закладу (установи) України – від 1 до 7 років.. Хоча названна постанова стосувалался лише керівників підприємств, дію її окремих положень поширилася й на інші категорії працівників [29]. Обмеження трудового контракту рамками часу передбачають і інші нормативно-правові акти. Враховуючи наведене вище, можна зробити висновок про невідповідність зазначених підзаконних нормативних актів нормі, що міститься у ст.21 КЗпП.

Якщо ж практика пішла шляхом визначення обмеження дії строку контрактів, вважаю за доцільне зробити це лише в частині встановленого мінімального строку дії контракту, зафіксувавши його в КЗпП.

Зустрічаються трудові контракти, строк дії яких один місяць. Після закінчення строку їх дії вони припиняються без виплати будь-якої компенсації. Перед працівниками знову постає проблема пошуку роботи. На мою думку потрібно встановити, що мінімальний строк на який укладається контракт, повинен складати один рік. А при невпевненості роботодавця в ділових або професійних якостях їм може бути запропоноване випробування строком на один-три місяці.

Робота за трудовим контрактом понад 10 років, вважаю, має постійний характер, тобто необхідно враховувати зміст ч.2 ст.23 КЗПП України – сторонам контракту необхідно укласти трудовий контракт на невизначений термін.

За два місяці до закінчення контракт може бути продовжений або укладений на новий строк з тими ж або іншими умовами, що визнчаються за угодою сторін [43,ст.187].

Контракт – це передусім строковий трудовий договір. А строковий трудовий договір може автоматично трансформуватися в договір на невизначений термін, якщо трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення.

1.3. Значення правильного оформлення трудового контракту.

Правильне оформлення трудового контратку потрібно визначити як внесенням власником чи уповноваженим ним органом у відповідні документи, що мають правове значення для працівника, точних відомостей про нього і його роботу відповідно до чинного законодавства та умов трудового контратку [43, 175]. Виділяють такі етапи оформлення трудового контракту:

1.Подача працівником заяви про прийом на роботу з представленням всіх необхідних документів;

2.Візи певних посадових осіб і резолюція власника або посадової особи, що має право прийому на роботу;

3.Видання власником чи уповноваженим ним органом наказу про зарахування на роботу працівника на основі досягнутої угоди;

4.Предявлення наказу працівнику під розписку;

5.Внесення в трудову книжку запису про прийом на роботу, що містить всі необхідні елементи оформлення трудової книжки працівників, що поступають на роботу уперше та ін.;

6.Ознайомлення власником чи уповноваженим ним органом працівника з записом у трудовій книжці під розписку в особистій картці.

При укладанні трудового контракту громадянин зобовязаний предявити паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, документ про освіту та стан здовор’я.

При укладанні контракту забороняється вимагати відомості про партійну, національну приналежність, матеріальне становище, релігійні погляди і переконання, походження і документи, надання яких не передбачене законодавством. Забороняється при укладанні трудового контракту вимагати відомості про прописку [43,