На сьогодні сфера застосування контрактного найму значно широка. Цьому сприяє законодавство, що регулюєтаку діяльність. У великій кількості спеціальних законів передбачається можливість укладення контрактів. Кабінет Міністрів України постановою від 19 березня 1994 року затвердив Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників [30]. Міністерство праці України наказом від 15 квітня 1994 року затвердило Типову форму контракту з працівником[36].

Питання укладання контракту з керівниками підприємств, що є в державній власності, при найманні на роботу врегульовані спеціальними нормативними актами. Це – Положення про порядок укладання контракту з керівниками підприємств загальнодержавної загальнодержавної власності при прийнятті на роботу [29], Типова форма контракту з керівниками підприємств, що є в загальнодержавній власності [32]. Якщо термін “підприємство” тлумачити буквально, названі нормативно-правові акти не можна було б поширювати на керівників установ та організацій. Але в згаданому положенні міститься посилання на Декрет Кабінету Міністрів України “Про управління майном, що є в загальнодержавній власності” [28], відповідно до якого видана зазначена постанова. В цьому Декреті є вказівка на те, що у ньому під підприємством розуміється не тільки підприємства, але й установи та організації. Це дає підставу для поширення зазначених вище нормативно-правових актів на керівників установ та організацій, що є в загальнодержавній власності, з якими укладаються контракти.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджені особливості застосування Типової форми контракту з керівником підприємства, що є в загальнодержавній власності, під час укладання контрактів з директорами шахт Мінвуглепрому. Ними передбачене включення до контрактів низки додаткових умов [33].

Фонд державного майна України затвердив Положення про порядок укладання або переукладення контракту з головою правління відкритого акціонерного товариства, холдингової компанії та державної акціонерної компанії та Типову форму контракту з головою правління відкритого акціонерного товариства [38].

Така кількість нормативних актів, які інколи суперечать один одному, почала викликати багато питань щодо застосування контракту. Після першого захоплення цим видом нового трудового договору з’ясувалося, що контракт несе не тільки позитивні положення для працівника, але й інколи негативні. Головна соціальна небезпека контракту полягає у його строковому характері. В умовах економічної кризи в Україні ефективність контракту стала дедалі сумнівнішою, його примусове застосування обмежувало права працівників. Таким чином, одним із найбільш суттєвих правових питань стало питання про сферу застосування контракту.

Звичайно, контракт на сьогоднішній день набув дуже широкого застосування. У багатьох випадках власники не звертали уваги на застереження відносно сфери його застосування й укладали контракти з будь-якими працівниками.

В Україні було визначено сферу обов’язкового застосування контракту і сферу застосування контракту за погодженням сторін. При обов’язковому застосуванні контракту виключається укладання трудового договору іншого виду.

Сьогодні в обовязковому порядку контракти укладаються з такими працівниками:

1) з керівниками підприємств (ст.16 Закону України “Про підприємства в Україні”) [3]. Ст 16 закону України “Про підприємства в Україні” дає підстави для висновку про те, що укладення контракту з керівником підприємства є обов’язковим. Посада керівника може мати різну назву – директор, генеральний директор, керуючий, начальник, голова правління і т.д. Керівник підприємства – це та посадова особа підприємства, яка відповідно до статусу підприємства має повноваження, зазначені в ст 16 Закону України “Про підприємства в Україні”.

Однак у законодавсті інколи із цього приводу встановлюються деякі особливості. Так, правління сільськогосподарського кооперативу очолює голова кооперативу. Очевидно, він і є керівником підприємства, з яким може укладатися контракт. Разом з тим, ст.17 Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” [22] імперативним правилом надає правлінню кооперативу повноваження наймати виконавчого директора і передбачає укладання з ним контракту. Абзац 6 ч.2 ст.15 Закону “Про сільськогосподарську кооперацію” встановлює повноваження правління кооперативу укладати “трудові договори (контракти) у разі найму на роботу виконавчої дирекції. Це положення має загальне значення для формулювання національної концепції тлумачення правових норм. Згадане Положення застосовується у разі найму на роботу виконавчої дирекції. Це – гіпотеза правової норми. Диспозиція цієї норми – право укладення трудових контрактів з членами виконавчої дирекції (виконавчим директором та іншими) надає правлінню сільськогосподарського кооперативу. Як бачимо, питання про можливість укладення контракту у цій статті взагалі не вирішується. Протилежне твердження, тобто твердження про можливість укладення трудових контрактів з членами виконавчої дирекції на підставі абзацу шостого частини другої статті 15 Закону “Про сільськогосподарську кооперацію” є проявом занадто поширеної практики “асоціативного” тлумачення правових норм, яка не передбачає граматичного і логічного тлумачення, а застосування законодавцем слова “контракт” вваджає достатнім для висновку про те, що трудовий контракт у відповідних випадках дійсно може укладатися.

Президент України та Кабінет Міністрів України надають великого значення контрактам, що укладаються з керівниками підприємств загальнодержавної власності. Неодноразово вносилися зміни в Типову форму контракту з керівниками підприємств, що є в загальнодержавній власності [32]. Давалися вказівки про доповнення цих контрактів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України створено Генеральний реєстр контрактів з керівниками державних підприємств, установ та організацій та головами правлінь акціонерних товариств, контрольні пакети акцій яких належать державі. Затверджено Положення про Генеральний реєстр контрактів з керівниками державних підприємств, установ та організацій і головами правлінь акціонерних товариств, контрольні пакети акцій яких належать державі та Порядок надання інформації про занесення до Генерального реєсту контрактів з керівниками державних підприємств, установ, організацій та головами правлінь акціонерних товариств, контрольні пакети яких належать державі, або їх виключення.

Стаття 16 Закону “Про підприємства в Україні” [3]є підставою для укладання трудових контрактів з керівниками підприємств