недержавної форми власності. Однак Типова форма контракту з керівниками підприємств, що є в загальнодержавній власності, в цьому випадку може застосовуватись лише як методичний матеріал. При укладанні контракту з керівниками недержавного, в тому числі й комунального, підприємства підлягає застосуванню Типова форма контракту з працівниками [36], затверджена Мінпраці відповідно до доручення, даного Міністерству постановою Кабінету Міністрів.
2) з керівниками установ і організацій, що є в загальнодержавній власності і не відн6осяться до категорії підприємств. Підставою для укладання контракту з цією категорією працівників є ст.2 та 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про управління майном, що знаходиться у загальнодержавній власності” [28], що передбачають застосування контрактної форми трудового договору та надають міністерствам та іншим підвідомчим Кабінету Міністрів України органам виконавчої влади повноваження в межах іх компетенції укладати та розривати контракти з керівниками підприємств. Оскільки під підприємствами в цьому Декреті розуміються установи, організації(ст.2), зазначення на можливість укладення контрактів з керівником підприємств поширюється і на керівників установ та організацій, що є в загальнодержавній власності. Декрети Кабінету Міністрів України мають силу закону. Отже, встановлення контрактної форми трудового договору Декретом Кабінету Міністрів України не суперечить ст.21 КЗпП України. Якщо ж управління державним майном здійснює місцева державна адміністрація, то представник державної місцевої адміністрації наділяється повноваженням укладати контракти керівниками відповідних підприємств, установ, організацій (частина перша ст.36 Закону “Про місцеві державні адміністрації”). У силу зазначеної статті та п.5 частини першої ст.39 цього ж Закону голоми місцевих державних адміністрацій можуть укладати контракти з керівниками підприємств, установ та організацій комунальної власності, функції управління майном яких передані у встановленому порядку місцевим державним адміністраціям ( зокрема майно, що є у спільній власності територіальних громад і повноваження управління яким відповідна рада передала місцевій державній адміністрації);
3) з науково-педагогічними та педагогічними працівниками дошкільних, середніх установ освіти, освіти утворення для громадян, що потребують соціальної допомоги і реабілітації, закладів позашкільної освіти, професійно-технічних закладів освіти, вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти. Правовою підставою для укладання контракту з педагогічними працівниками є стаття 54 Закону “Про освіту” [17]. Ст. 20 Закону “Про освіту” спеціально передбачає можливість укладання контрактів з керівниками закладів освіти загальнодержавної власності.
Про укладання контрактів з керівниками закладів освіти комунальної власності в Законі “Про освіту” мова не йде. Однак, треба думати, що з ними також можуть укладатися контракти, оскільки вони належать до категорії педагогічних працівників. Це правило поширюється й на інші відповідні установи незалежно від форм власності. Відсутність у Законі “Про загальну середню освіту” [18] норм щодо укладання контрактів з педагогічними працівниками, в тому числі і з керівниками загальноосвітніх навчальних закладів, не є підставою для твердження про неможливість укладення контрактів з керівниками та педагогічними працівниками таких установ. Навіть зазначення на те, що приведення законів України у відповідність до Закону “Про загальну середню освіту” застосовується лише в частині, що не суперечить цьому Закону (ч.2 ст.48 Закону “Про загальну середню освіту”), не перешкоджає укладенню контрактів з педагогічними працівниками та керівниками загальноосвітніх навчальних закладів, оскільки в частині 1 ст 26 Закону “Про загальну середню освіту” є посилання на те, що трудові відносини у системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, Законом “Про освіту” та іншими актами. Закон “Про освіту” саме передбачає укладання контрактів з педагогічними працівниками та керівниками системи освіти.
Закон “Про професійно-технічну освіту” також не виключає укладення контрактів з педагогічними працівниками установ професійно-технічної освіти [19]. Можливість укладання контрактів з ними на підставі ст.54 Закону “Про освіту” випливає із посилання в частині першій ст.47 Закону “Про професійно-технічну освіту” на те, що права, обов’язки та спеціальні гарантії педагогічних працівників визначаються, зокрема Законом “Про освіту”.
Таке ж посилання в частині чотири ст.21 та 23 Закону “Про позашкільну освіту” і частині першій ст.31 Закону “Про дошкільну освіту” є підставою для укладення трудових контрактів з педагогічними працівниками дошкільних та позашкільних навчальних закладів. В ст.40 Закону “Про вищу освіту” передбачається укладення трудових контрактів з деканами факультетів [21]. Стосовно інших педагогічних та науково-педагогічних працівників цього не передбачено. Але укладення трудових контрактів з науково-педагогічними та педагогічними працівниками вищих навчальних закладів може здійснюватися на підставі ст.54 Закону “Про освіту”;
3) Закон “Про наукову та науково-технічну діяльність” передбачає можливість прийняття на роботу наукових працівників у наукову установу після виходу на пенсію за строковим трудовим договором (контрактом). Загальне правило про можливість укладення контрактів з науковими працівниками, що міститься в редакції тогож закону, що була чинною раніше, утратило чинність;
4) з працівниками підприємств, установ, організацій спеціальних (вільних) економічних зонах (ст 17 Закону Україним “Про загальні принципи створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” [8];
5) з помічниками адвокатів ( ст.8 Закону “Про адвокатуру”). Контракт укладається між адвокатським об’єднанням ( адвокатом) і помічником адвоката [9];
6) можливість залучення до роботи в робочих групах, створюваних Комітетами Верховної Ради України, на контрактній основі (п. 5 ст. 31 Закону України “Про комітети Верховної Ради України” означає, що з такими спеціалістами можуть укладатися як цивільно-правові, так і трудові контракти);
7) з особами, які здійснюють професійну діяльність у спорті (ст.23 Закону України “Про фізичну культуру і спорт” [14]. З такими особами названим Законом передбачено укладання контрактів, як правило. Формулювання “які здійснюють професіну діяльність у спорті” не належать до категорії досить відпрацьованих. Безперечно, під нього підпадають професійні спортсмени, тренери та інші