Обмеження передбачені в законодавстві України, щодо володіння громадянами України валютними цінностями за кордоном

Становлення сучасної високоефективної української економіки неможливе без розвинутого фінансового ринку, складовою частиною якого є валютний ринок. Будучи формою організації руху валютних цінностей в Україні, валютний ринок в останні роки розвивається дуже швидкими темпами, тому валютні відносини потребують надзвичайної уваги з боку держави.

Сучасна система обмежень та валютного регулювання в законодавстві України сформована за досить суперечливих і важких соціально-економічних умов, які є на сьогодні в країні. На процес її становлення впливав ряд негативних чинників, зокрема, розрив традиційних господарських зв'язків між республіками колишнього Радянського Союзу, різке падіння виробництва, постійне зростання інфляції, зміна валютного режиму державної монополії на режим валютних обмежень та інші чинники.

Отже, нижче буде проаналізовано важливе для майже кожного громадянина України питання щодо обмежень у володінні валютними цінностями за кордоном. Важливе тому, що досить значна частина наших співвітчизників їздить за кордон на заробіток, навчання, лікування, у відрядження, як туристи або до родичів. Тому щоразу особливості нашого законодавства потребують спеціальних знань та оперативного пристосування до змін у нормативних актах.

Ось далеко неповний перелік регулюючих діючих нормативних документів, що стосуються обмежень щодо володіння валютними цінностями за кордоном:

Закон України “Про платіжні системи і переказ грошей в Україні”;

Закон України від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті";

Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";

„”, які затверджено постановою Правління Національного банку України від 23 вересня 1996 р. №245;

“Інструкція про відкриття банками рахунків у національній і іноземній валюті” (постанова НБУ №527 від 18.12.98 р.);

“Правила здійснення перекладів іноземної валюти за межі України з доручення фізичних осіб і одержання фізичними особами в Україні переведеної з-за кордону іноземної валюти” (постанова НБУ №18 від 17.01.01 р.);

“Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” (постанова НБУ №135 від 29.03.01 р.);

“Правила здійснення операцій на Міжбанківському валютному ринку” (постанова НБУ №127 від 18.03.99 р.).

Аналіз буде проводитись на основі діючих документів з врахуванням змін, що були прийняті у більш пізній термін.

На сьогодні громадяни України не можуть вільно без обмежень переказувати гроші за кордон.

Відповідно до , які затверджено постановою Правління Національного банку України від 23 вересня 1996 р. №245 з цинічною преамбулою "з метою забезпечення майнових прав громадян щодо розпорядження власними коштами встановлюються такі правила переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб-резидентів і нерезидентів" дозволяють лише 10 випадків переказу коштів громадянами України за кордон зі значними обмеженнями у сумах (Правила є Додатком №6 до Постанови Правління Національного банку України від 23 вересня 1996 р. №245, яка не була зареєстрована в Мін'юсті. Згідно із Законом України № 609/96-ВР від 17 грудня 1996 р. "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" нормативні акти Національного банку, що регулюють правовідносини, суб'єктами яких є фізичні особи, підлягають державній реєстрації згідно із законодавством України. З 1997 року такі документи реєструються Мін'юстом) Головач В.Чинність законодавства в сфері валютного регулювання // Економіка. Фінанси. Право. - 1996. - № 2.

Наприклад, переказ фізичною особою-резидентом допомоги родичам-резидентам (чоловіку/дружині, батькам, дітям, рідним сестрам та братам), які тимчасово виїхали з України на навчання та в приватних справах, здійснюється через уповноважений банк: - з валютного рахунку цієї особи; - у сумі не більш ніж 500 доларів США на місяць чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті; - загальна сума не може перевищувати 4000 доларів США на рік чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті. Переказ фізичною особою-резидентом допомоги родичам-нерезидентам (чоловіку/дружині, батькам, дітям, рідним сестрам та братам), які постійно проживають за кордоном, здійснюється через уповноважений банк: - з валютного рахунку цієї особи; - у сумі не більш ніж 500 доларів США на місяць чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті; - загальна сума не може перевищувати 2000 доларів США на рік чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті. Переказ фізичною особою-резидентом допомоги родичам на поховання здійснюється через уповноважений банк: - за наявністю телеграми чи інших підтверджуючих документів; - у сумі, що не перевищує 500 доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті.

Переказ іноземної валюти фізичною особою-резидентом на рахунок юридичної особи-нерезидента за лікування, навчання, участь у конференціях та сплату страхових і членських внесків, придбання науково-методичної літератури та передплатних видань, здійснюється через уповноважений банк: - на рахунок юридичної особи-нерезидента; - з обов'язковим зазначенням в переказі найменування фірми, номера рахунку та банку одержувача коштів; - у сумі до 200 доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті без підтверджуючих документів фірм-нерезидентів; - у сумі, що перевищує 200 доларів США, але не більш ніж 500 доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, за наявністю підтверджуючих документів фірм-нерезидентів (запрошення чи виклик на навчання, лікування, конференцію тощо); - у сумі, що перевищує 500 доларів США, але не більш ніж 5000 доларів США, а на лікування - 10000 доларів США, чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті тільки з валютного рахунку цієї особи за наявністю підтверджуючих документів фірм-нерезидентів; -