Контрольна з кримінального права

План

Вступ

Визначення поняття через родо-видове відношення не є єдино можливим підходом. У науці існує такий підхід, як генетичне визначення – визначення, при побудові яких у характеристиці понять наводять ознаки, що вказують на виникнення або походження предметів чи явищ. Тому не можна оминути розгляд питання про причини виникнення конкуренції кримінально-правових норм.

На перший погляд, конкуренція кримінально-правових норм – це результат надлишків у законодавстві, недолік діючої системи кримінального законодавства. І справді, якщо існують дві або більше норми, які передбачають один і той самий злочин, то в чому полягає соціальний зміст цього явища? Чи не є воно наслідком недосконалості діючої системи кримінального права і чи не краще було б обмежетись виданням таких норм, які б у жодному разі не збігалися і не перетиналися між собою навіть частково?

Існування конкуруючих норм-факт об”єктивний, такий, якого на даному етапі розвитку законодавчої техніки усунути повністю неможливо. Наприклад, не виникає сумнівів у необхідності створення норм, які можуть перебувати в конкуренції типу “ціле та частина”. Це пояснюється тим, що злочинна поведінка різноманітна, має як складні, так і прості форми, у тому числі і такі, що за окремими ознаками збігаються з більш складними утвореннями. З цієї причини конструюються норми про так звані складені злочини, які точніше відображають характер суспільної небезпеки посягання. Відсутність таких норм нерідко викликає труднощі на практиці З. засуджений у вересні 2000 року Бузьким районним судом Львівської області за те, що він 26.06.2000р о 23 год. з повітряної лінії зв”язку с.Андріївка Бузького району Львівської області таємно викрав 90 м телефонного кабелю марки ТПП-50х2х0,4 вартістю 602 грн, що належить УДПЕЗ “Укртелеком”. Викрадаючи кабель телефонного зв”язку, З. умисно пошкодив засоби зв”язку, привівши їх у стан, непридатний для цільового використання. Внаслідок цього 50 абонентів залишились без телефонного зв”язку, чим завдано шкоду на суму 392 грн. Такі діяння З. кваліфіковані судом першої інстанції за ч.2 ст.81 та ст.78 КК України 1960р. В ухвалі судової колегії в кримінальних справах обласного суду кваліфікація залишилася не зміненою (Справа № 11-628/2000// Архив Апеляційного суду Львовської області), погодитися з чим важко. В даному випадку мала бути вмінена не ст. 78 КК України 1960р., а ст. 205 КК України 1960р. – за умови, що вона була б введена в дію. Оскільки ст. 205 КК України 1960р. у редакції Закону від 01.10.1996 року так і не була введена в дію, а вчинений З. злочин не був пов”язаний із пошкодженням засобів зв”язку на об”єктах транспорту, то це посягання повністю охоплюється ознаками першої з інкримінованих йому норм. Разом з тим вчинення подібних діянь після вступу в дію КК України 2001р. повинно кваліфікуватися лише за ст. 188 “Викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв”язку та їх обладнання” КК України2001р. Норма ця закріплена в цій статті, передбачає відповідальність саме за такі складні злочинні прояви. Викрадення кабелю шляхом демонтажу, тобто злочин, передбачений ст. 188 КК України, завжди вчиняється шляхом умисного пошкодження кабельної лінії зв”язку, а отже охоплює (поглинає) дії, передбачені ст.360 КК України, становить собою складений злочин, який можна передати такою формулою:

т.185КК України + ст. 360 КК України= ст. 188 КК України..

Утворення конкуруючих норм іншого типу – “загальна-спеціальна” також є фактом об”єктивним, а в ряді випадків можу бути доцільним.

Розвиток кримінального законодавства не можна уявляти ні як процес постійного узагальнення, створення щоразу ширших та абстрактних формулювань злочинів, ні, навпаки, як процес казуїстичного “дроблення” закону на норми, що передбачають окремі випадки. Разом з тим розвиток кримінального законодавства полягає не тільки в уточненні окремих понять та їх визначень або в зміні казусних норм абстрактними, але в утворенні й зміні спеціальних норм. Для посилення боротьби з деякими видами злочинів, які вважаються найбільш небезпечними в даний момент, або для того, щоб звернути увагу правозастосовних органів на відмінність характеру і ступеня суспільної небезпечності деяких видів діянь, законодавець застосовує розробку більш детальних нормативних приписів на підставі вже створених загальних норм.

Виділення спеціальних норм із загальних забезпечує можливість урахування особливостей охоронюваних суспільних відносин. Конкретизація диспозицій проходить за предметом злочину, суб”єктом, місцем вчинення злочину та ін. Певна частина змін змісту або структури вже прийнятих кримінально-правових норм відбувається не шляхом диференціації, а їхнього узагальнення.

Історія розвитку кримінального законодавства свідчить проте, що правова регламентація певної групи суспільних відносин звичайно починається із створення норм, які передбачають більш чи менш конкретні випадки. Згодом поступове накопичення окремих норм Особливої частини приводить до створення узагальнених формулювань. Однак потім вони змінюються або доповнюються – нарощується нова система, якау подальшому знову може дістати узагальнене вираження.

1. Кримінально-правова характеристика грабежу.

Ст. 186 Грабіж Кримінального кодексу України: