У частині 3 ст. 185 встановлена відповідальність за крадіжку, поєднану з проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища або завдала значної шкоди потерпілому.

Житло – це приміщення, призначен для постійного або тимчасового проживання людей (будинок, квартира, дача, номер у готелі тощо). ДО житла прирівнюються і його складові частини, де може зберігатися майно (балкон, льох тощо), за винятком господарських приміщень, не пов”язаних безпосередньо з житлом (гараж, сарай тощо).

Приміщення – це різного роду споруди, будови, в яких постійно або тимчасово знаходиться майно. Це може бути магазин, база, промислове підприємство, музей тощо.

Інше сховище – широке поняття- будь-яка споруда для постійного або тимчасового зберігання майна (контейнер, фургон, дільниця території, що охороняється тощо).

Підпроникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгення до них будь-яким способом – із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання. Однак обов”язковою ознакою є незаконність – з метою крадіжки. Якщо особа увійшла в приміщення, житло не з метою крадіжки, але потім викрала майно, то ознака, що розглядається, відсутня.

Якщо з метою проникнення застосовується насильство (наприклад, до охоронця, господаря квартири та інших) то, залежно від характеру насильства, все вчинене має кваліфікуватися як грабіж або розбій.

Крадіжка, що завдала значної шкоди потерпілому, визначається за сукупності двох умов: матеріального становища потерпілого та розміру збитку на суму від ста до двохсот п”ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян .

Задачи

Задача 1

П'яний Пашкевич нацькував свого собаку ротвейлера на Петрова. Собака кинувся і вхопив Петрова за обличчя, відкусивши носа і верхню губу. Кваліфікуйте дії Пашкевича

Я буду кваліфікувати дії г.Пашкевича за ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження.

Об”єктом злочину – є здоров”я особи, у нашому випадку, здоров”я г.Петрова.

Об”єктивна сторона злочину виражена в дії – нанесення тяжких тілесних ушкоджень (непоправне знівечення обличчя). Непоправним знівеченням обличчя визначається у тих випадках, коли ушкодження обличчя потерпілого (у нашому випадку г.Петрова) не може бути виправним. Під виправністю ушкодження слід розуміти значне зменьшення вираженості патологічних змін (рубця, деформації, порушення міміки тощо) з часом чи під дією нехірургічних засобів. Згідно з умовами задачі ми можемо зрозуміти, що відновити вигляд г.Петрова без хірургічного втручання неможливо, отже ушкодження обличчя вважається непоправним.

Суб”єкт злочину – є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб”єктивна сторона злочину – прямий умисел, умисна вина

Склад злочину вважається закінченим з моменту настання злочинного наслідку у вигляді шкоди здоров”ю людини. Склад злочину матеріальний.

Обставиною , яка обтяжує покарання щодо г.Пашкевича (згідно зі ч.1 п.13 ст.67 КК України) є – вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп”яніння.

Задача 2

Артамонов, скориставшись неуважністю продавця з ящика прилавка взяв 44 грн. з виручки і вийшов з гастроному. Наступного дня, таким же чином він взяв з виручки 40 грн., але цього разу продавець це побачила і ухватила Артамонова за рукав, але він вирвався і вибіг з гастроному. Кваліфікуйте дії Артамонова.

Дії г.Артамонова можна кваліфікувати як повторність злочинів (ст. 32 КК України),що є різновидом множинності злочинів, які ми бачимо у цій задачі.

Повторність злочинів виникає й тоді коли якісь із вчинених злочинів є незакінченими і кваліфікуються як замахи чи готування.

На мою думку здається не можливим кваліфікувати злочин вчинений г.Артамоновим за ч.2 ст 32 тому що,єдиний злочинний намір на вчинення продовжуваного злочину, виникає, у винного (як правило) ще до першого із діянь, які складають продовжуваний злочин. У г.Артамонова намір продовжувати почате (як я вважаю), з”явився після крадіжки.

У першому епізоді г.Артамонов здійснив злочин, який я буду кваліфікувати за ст. 185 Крадіжка КК України , а другий епізод підпадає під наступну кваліфікаційну формулу: ст.15 ч.1 ст.186 КК України.

Розглянемо епізод перший – крадіжка вчинена г. Артамоновим.

Родовий об”єкт – власність. Предмет – майно.

Об”єктивна сторона – таємне незаконне, безоплатне, поза волею власника вилучення чужого майна.

Суб”єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 14 річного віку.

Суб”єктивна сторона – характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Винний г.Артамонов усвідомлює, що вилучає чуже майно таємно. Обов”язкова ознака суб”єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив.

Закінченою крадіжка визначається з моменту вилучення майна і отримання винним можливості хочаб початкового розпорядження вилученим (сховати, передати, викинути тощо). Склад злочину – матеріальний.

Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим (продавцем з магазину) і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном або його утримання, належить кваліфікувати як грабіж. Отже, ми переходимо до другого епізоду.

Родовий об”єкт, такий самий як і у випадку з крадіжкою. Предмет – майно.

Об”єктивна сторона характеризується відкритим викраденням чужого майна, без застосування насильства або погрози його застосування (ненасильницькій грабіж).

Суб”єкт – осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб”єктивна сторона характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом.

Література