Однак якщо суспільне небезпечні наслідки, місце, час, спосіб, обстановка і засоби вчинення злочину прямо вказані у диспозиції статті Особливої частини КК або однозначно випливають з її змісту, то вони набувають значення обов'язкових ознак об'єктивної сторони складу злочину і їх встановлення в такому випадку є обов'язковим.

Об'єктивна сторона є елементом складу злочину і входить до підстави кримінальної відповідальності. Тому особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише тоді, коли у вчиненному нею діянні встановлені всі ознаки об'єктивної сторони складу злочину. Ознаки об'єктивної сторони багато в чому визначають суспільну небезпечність злочину. Характер діяння, спосіб його вчинення, місце, час, обстановка вчинення злочину, тяжкість суспільне небезпечних наслідків, що настали, є найважливішими показниками суспільної небезпечності як соціальної властивості злочину. У цьому зв'язку об'єктивні ознаки діяння враховуються передусім при рішенні питання про криміналізацію тих чи інших діянь, тобто визнанні їх злочинними і караними самим законодавцем. Крім того, наприклад, тяжкість наслідків, спосіб вчинення злочину багато в чому визначають суворість покарання, встановленого в санкціях статей Особливої частини КК за відповідні злочини. Об'єктивна сторона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину. Аналіз об'єктивної сторони дає можливість встановлювати інші елементи й ознаки складу злочину: об'єкт, якому заподіюється шкода даним злочином, відповідну форму вини, мотив, мету злочину, які не завжди вказуються в диспозиціях статей Особливої частини КК, і, таким чином, правильно кваліфікувати вчинене. Об'єктивна сторона має важливе значення для розмежування злочинів, а також відмежування злочинних діянь від незлочинних. Так, крадіжка, грабіж, розбій (суміжні злочини) розрізняються між собою за способом вчинення злочину. Хуліганство, відповідальність за яке встановлена в ст. 296, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, відрізняється від адміністративне караного дрібного хуліганства за об'єктивною стороною. Врахування ознак об'єктивної сторони дозволяє суду в кожному конкретному випадку правильно визначити ступінь тяжкості вчиненого злочину (ст. 65 КК України) і відповідно до цього призначити покарання, що відповідає вчиненому.

2. Суспільно небезпечне діяння та його види

Суспільно небезпечне діяння є обов’язковою, стержньовою ознакою по відношенню до інших ознак об'єктивної сторони. Без суспільне небезпечного діяння нема злочину.

Поняття «діяння» містить у собі дві форми поведінки особи, що вчиняє злочин, - дію та бездіяльність.

Злочинна дія виявляється як рух. «Усе безкінечне різноманіття зовнішніх проявів мозкової діяльності зводиться вкінець до одного лише прояву - м'язового руху, - писав видатний російський фізіолог І. М. Сєчєнов.- Чи сміється дитина при погляді на іграшку, чи усміхається Гарібальді, коли його нівечать за любов до Батьківщини, чи тремтить дівчина при першому почутті кохання, чи творить Ньютон світові закони і пише їх на папері - всюди остаточним чинником є м'язовий рух» [24, с. 71].

Найбільш поширено зовні дія виявляється (відбивається) як рух тіла. Але рухом тіла дія не вичерпується. Злочинець не вчинив би багато чого, якби надіявся, розраховував лише на свої руки та ноги.

Кримінально-правова дія є складний психофізичний процес:

1. Дія є свідомою поведінкою людини, спрямованою на певний об'єкт для досягнення певної мети.

2. Дія містить у собі декілька або навіть цілу серію рухів, всю сукупність конкретних актів поведінки.

3. Дія поєднує в собі також засоби, знаряддя, механізми, властивості речовин і явища природи, які використовує людина, діючи певним чином.

4. Дія завжди чиниться в певних умовах місця, часу, обставин. Зовні дія виявляється у формі:

1) слів — погроза, вимога, підмова, підбурювання, обман тощо;

2) міміки, жестів - демонстрація зброї, погроза, образа, хуліганство і т. ін.;

3) фізичного впливу на різні матеріальні предмети, речі - знищення майна, тілесні ушкодження, викрадення тощо;

4) використання як знарядь злочину малолітніх, неосудних, тварин, птахів і т. ін.

Це - фізична характеристика дії. Суспільну характеристику дії складають:

1) Суспільна небезпечність дії - ЇЇ спрямованість на певний об'єкт і заподіяння йому шкоди.

Суспільна небезпечність дії є її суспільно-політична характеристика, її об'єктивна властивість.

2) Кримінальна протиправність дії, її заборонність кримінальним законом.

Обов'язковою ознакою дії є її усвідомленість суб'єктом. Неусвідомлювана поведінка дією у кримінально-правовому розумінні не визнається.

Не мають кримінально-правового значення, наприклад, дії, вчинені уві сні, в стані патологічного сп'яніння, при втраті свідомості та інших таких обставинах, оскільки вони не усвідомлені особою.

Не діють у кримінально-правовому розумінні юридичні особи - недоумкуваті, малолітні - віком до 14 років.

Однак і усвідомлювана поведінка не завжди має кримінально-правовий характер. Кримінально-правове значення має лише така поведінка, в якій виявляється воля діючої особи.

Дією чи бездіяльністю у кримінально-правовому розумінні можна визнати лише таку поведінку, яка була наслідком вільного вияву волі особи. Порушення волі суб'єкта в багатьох випадках змінює зміст і значення його поведінки [9, с. 191-192].

Переважна більшість злочинів вчиняється дією. Це, наприклад, такі злочини як; державна зрада (ст. 111 КК), зґвалтування (ст. 152 КК), грабіж
(ст. 186 КК), розбій (ст. 187 КК), контрабанда (ст. 201 КК), обман Покупців та замовників (ст. 225 КК), бандитизм (ст. 257 КК), незаконне заволодіння