Коли слідчий доходить висновку щодо необхідності проведення судово-бухгалтерської експертизи, він, керую-чись ст. ст. 75, 196 КПК України, складає про це постанову. Судово-бухгалтерська експертиза призначається лише з порушеної кримінальної справи, яка знаходиться у прова-дженні відповідного органу. Постанову про призначення судово-бухгалтерської експертизи, яку виносить слідчий, не може замінити ніякий інший розпорядчий документ.

Постанова про призначення експертизи як процесуаль-ний документ складається з трьох частин: вступної, опи-сової і резолютивної.

У вступній частині вказується дата і місце складання поста-нови, посада та прізвище особи, що прийняла постанову, най-менування кримінальної справи, з якої призначена експертиза.

В описовій частині постанови відображається суть спра-ви і обставини, що спричинюють проведення експертизи, а також особливості об'єкта дослідження, які можуть мати певне значення для висновку експерта-бухгалтера. Завер-шується описова частина постанови формуванням підстав для призначення експертизи.

У резолютивній частині постанови міститься виклад рі-шення про призначення судово-бухгалтерської експертизи, вказуються вид експертизи за процесуальними ознаками (додаткова, повторна, комісійна), прізвище експерта, питан-ня, щодо яких він повинен дати висновки, перелік матеріалів справи, які надсилаються експерту-бухгалтеру для дослі-дження. При проведенні судово-бухгалтерської експертизи в експертній установі у резолютивній частині постанови за-значається конкретний виконавець - експерт цієї установи. Оскільки за законом експертом може бути лише фізична особа, тому не можна в постанові вказувати, що проведення експертизи доручається певній установі або службі, наприк-лад. Бюро судово-бухгалтерської експертизи і т. ін.

Перелік матеріалів, що надсилаються експерту-бухгалтеру для дослідження, залежать від питань, які на вирішен-ня експерта ставить слідчий, а також від кримінальної справи, порушеної проти осіб підприємства тієї чи іншої галузі народного господарства. Як правило, слідчий напра-вляє для експертного дослідження такі документи:

- акти документальних ревізій, в яких на підставі документів відображено рух товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів за досліджуваний період;

- документи інвентаризації (інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, акти інвентаризації), акт прийоми;

- товарні, касові звіти, а також інші звіти матеріально відповідальних осіб з усіма первинними прибутково-видатковими документами;

- первинні документи, що відображають господарські операції, стосовно яких перед експертом поставлені питання;

- розрахунково-платіжні відомості, депонентські відомості, особові картки та інші касові документи;

- трудові договори, договори про матеріальну відповідальність, накази на призначення та звільнення з посади;

- протоколи допитів звинувачених та свідків, протоколи очних ставок та огляду документів;

- висновки експертів інших спеціальностей;

- неофіційні документи та інші матеріали, які мають значення для судово-бухгалтерської експертизи.

При проведенні експертного дослідження в установі державної бухгалтерської експертизи експерт одержує від керівництва цієї установи завдання, попереджується про кримінальну відповідальність за складання та надання не-об'єктивного висновку.

При проведенні судово-бухгалтерської експертизи фа-хівцями, які не працюють в експертній установі, слідчий сам вибирає експерта з осіб, компетентних у питаннях бух-галтерського обліку, аналізу господарської діяльності і не зацікавлених в упередженому вирішенні справи. Слідчий вручає експерту копію постанови про призначення експер-тизи, роз'яснює його права й обов'язки, попереджує про кримінальну відповідальність, уточнює, чи немає у експерта заяв щодо призначеної експертизи. Зазначені процесуальні процедури слідчий оформлює відповідним протоколом.

Спеціаліст, що не працює в експертній установі, як пра-вило, проводить судово-бухгалтерську експертизу в при-міщенні органу, який її призначив.

Проведення судово-бухгалтерської експертизи передба-чає тісну взаємодію слідчого з експертом-бухгалтером, яка виявляється у тому, що:

- слідчий контролює дотримання експертом строків проведення експертизи та створює йому необхідні умови для успішного виконання роботи;

- експерт знайомить слідчого із своїм планом роботи і вибраною методикою дослідження;

- додаткові матеріали збираються як за ініціативою слідчого, так і за клопотанням експерта;

- експерт і слідчий спільно визначають строки проведення етапів експертизи.

Крім того, слідчий може бути присутнім при проведен-ні експертизи, у разі потреби здійснює перевірку докумен-тального обґрунтування і правильності розрахунків, а та-кож їх відповідності певним економічним нормативам. При необхідності слідчий може ставити перед експертом-бух-галтером додаткові запитання, які виникають з обставин, виявлених у процесі експертизи, або запитання на клопо-тання звинуваченого.

Особа, яку призначено експертом, за викликом органу дізнання, слідчого або суду повинна з'явитися у відповід-ний орган для з'ясування обставин і виконання дій, пов'я-заних із проведенням судово-бухгалтерської експертизи. На цьому етапі з'ясовуються компетентність експерта, його ставлення до звинуваченого і потерпілого. Після ознайом-лення експерта-бухгалтера з постановою про призначення експертизи слідчий попереджує його про відповідальність та роз'яснює його права й обов'язки.

Повнота експертного дослідження та об'єктивність ви-сновку забезпечуються застосуванням у процесі експертизи наукових методів дослідження та неупередженістю експерта. дослідження наукові методи дослідження викладаються експертом детально, що надає слідчому можливість правильно оцінити матеріали, хід, результати дослідження і його доказову силу. Крім того, у разі призначення повторної судово-бухгалтерської експер-тизи описані методи допомагають спеціалістам зрозуміти механізм дослідження і при необхідності (на підставі дослід-ницької частини первинного висновку) відновити його.

При проведенні дослідження експерт повинен вживати заходів до збереження наданих на експертизу об'єктів, аби не допустити їх знищення або пошкодження.

Якщо за характером дослідження зберегти об'єкт неможливо, то на його пошкодження чи знищення має бути отримана письмова згода осо-би або органу, які призначили експертизу.

У разі пошкодження чи знищення об'єкта в процесі дослідження до висновку експертизи вноситься про це відповідний запис.

У разі наявності після знищення або пошкодження об'єкта під час до-слідження залишків вони повертаються особі або органу, які призначили експертизу.

Документальні матеріали,