- для сезонних запасів сировини, матеріалів, палива тощо;

- для покриття витрат виробництва сезонного характеру;

- для покриття витрат по незавершеному виробництву, коли розрахунки із замовником здійснюються після повного завершення робіт;

- для запасів товарно-матеріальних цінностей тощо.

Середньострокові кредити можуть надаватися для оплати обладнання, на поточні потреби, на фінансування капітальних вкладень. Довгострокові кредити можуть надаватися для формування основних фондів, на капітальні витрати, на реконструкцію, модернізацію, розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та ін.

За рівнем ризику кредите диференціюють на:

а) стандартні;

б) пролонговані, тобто строки погашення відсотків та основного боргу продовжені за погодженням з банком;

в) прострочені - виплати за нарахованими відсотками або за основним боргом прострочені до З0 днів;

г) сумнівні - виплати за кредитною заборгованістю (відсотками і/або основним боргом) прострочені понад З0 днів;

д) безнадійні - прострочення за платежами перевищує 90 днів. У останньому випадку банк може порушити позов проти позичальника в арбітражному суді.

За забезпеченням, розрізняють кредити:

а) повністю забезпечені, тобто сума застави або гарантії забезпечує погашення нарахованих відсотків за кредитом суму основного боргу, а також пеню за прострочення 180 днів і витрати з реалізації застави, наприклад;

б) частково забезпечені;

в) бланкові, тобто незабезпечені.

За формою грошового обігу кредити бувають:

а) готівкові (як правило, для фізичних осіб);

б) безготівкові (як правило, для суб’єктів підприємницької діяльності).

Існує думка, що видавати кредити у готівковій грошовій формі суб’єктам господарської діяльності не можна. Однак у доступних нормативних документах Уряду України та НБУ автору прямої заборони виявити не вдалося.

В країнах з розвиненою ринковою економікою найбільш розповсюдженими є такі форми забезпечення кредитів: гарантія, або порука третьої сторони, переуступка контрактів, дебіторської заборгованості, застава товарних запасів, шляхових документів, нерухомого майна, цінних паперів, дорогоцінних металів, страхування.

Гарантія, або порука - це зобов’язання третьої особи погасити борг позичальника у випадку його неплатоспроможності, оформляється як самостійний обов’язок гаранта, чи поручителя, за допомогою передатного напису на вимозі (індосаменту).

Переуступка контрактів як форма забезпечення практикується при кредитуванні будівельних компаній або фірм, що здійснюють регулярні поставки товарів або надання послуг за контрактом. Боржник переуступає контракт кредитуючому банку, внаслідок чого надходження від покупця або замовника з виплат за контрактні роботи (послуги) зараховуються в погашення заборгованості по кредитах.

Переуступка дебіторської заборгованості полягає в передачі банку рахунків, що вимагають оплати за поставлені позичальником товари (послуги).

Забезпечення товарними запасами означає, що предметом застави можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо. Перевага надається тим видам товарів, торгівля якими ведеться на біржі і за якими легко визначати ринкові ціни.

Забезпечення шляховими документами використовується при кредитуванні експортно-імпортних торговельних операцій. В цьому випадку в якості застави по кредитах виступають документи, що підтверджують відвантаження товарів (коносамент і накладні). При цій формі -забезпечення кредиту оформлення здійснюються індосуванням документів, названих вище, їхніми власниками на користь банку-кредитора. Обов’язковою умовою надання кредиту під забезпечення шляховими документами є страхування вантажу.

Іпотекою визначається застава землі, нерухомого майна, при якій земля та/або майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця чи третьої особи. Предметом іпотеки може бути майно, пов’язане з землею, - будівля, споруда, квартира, підприємство (його структурні підрозділи) як цілісний майновий комплекс, а також інше майно, віднесене законодавством до нерухомого, - земельні ділянки громадян та багаторічні насадження.

В якості застави по кредиту можуть використовуватись такі види рухомого майна, як обладнання, машини, механізми, інвентар, транспортні засоби та космічні об’єкти, товари довгострокового вжитку (для індивідуальних позичальників).

Застава векселя чи іншого цінного паперу, який може бути переданий вчиненням передатного запису (індосаменту), здійснюється шляхом індосаменту і вручення заставодержателю індосованого цінного паперу. Умовою використання цінних паперів як форми застави має бути їх висока ліквідність. Кредит під заставу цінних паперів не повинен використовуватися на придбання нових цінних паперів, що пов’язано з обмеженням біржової спекуляції позичальників та пониженням ризику банкротства клієнтів.

У практиці роботи банків держав із розвиненою ринковою економікою трапляються й інші форми забезпечення кредитів. Наприклад, при наданні кредитів індивідуальним позичальникам як застава приймаються поліси страхування життя, свідоцтво про ощадні вклади, вимоги на виплату заробітної плати, дорогоцінні метали, при кредитуванні юридичних осіб корисні копалини або контракти на постачання сировинних ресурсів, врожай (зібраний або на корінні).

За валютою, у якій видається кредит:

а) у національній валюті;

б) у ВКВ;

в) у неконвертованій валюті.

За методом надання кредити видають:

а) шляхом зарахування коштів на рахунки позичальника;

б) шляхом прямого перерахування коштів за призначенням.

За способом акумуляції кредитних ресурсів розрізняють:

а) кредити, видані одним банком;

б) консорціумні кредити - кредитні лінії, що фінансуються банківськими консорціумами (тобто тимчасовими об’єднаннями банків для кредитування великих проектів).

За методами надання розрізняють кредити, що надані:

- у разовому порядку, тобто рішення щодо надання приймається окремо з кожного кредиту на основі заяви або інших документів позичальника;

- відповідно до відкритої кредитної лінії, тобто кредити надаються у межах завчасно визначеного ліміту кредитування без погодження кожного разу з банком його умов;

- гарантовані, тобто банк бере на себе зобов’язання при потребі надати клієнту кредит у визначеному розмірі протягом відповідного періоду (наприклад, місяця, кварталу, року).

За характером і способом, сплати відсотків виділяють кредити з:

- фіксованою процентною ставкою;

- плаваючою процентною ставкою;

- сплатою процента водночас з отриманням кредиту (дисконтний кредит).

У практиці західних банків використовується класифікація кредитів в залежності від їх якісної характеристики: