в кооперативі тощо;
документи про належність спадщини померлому (довідка БТІ про правову реєстрацію жилого будинку, документи купівлі-продажу, міни, дарча, виписка з особових рахунків, довідка правлінь ЖБК і кас взаємодопомоги про паєнакопичення, технічний паспорт та інші документи, які засвідчують права власності спадкодавця на транспортні засоби тощо);
акт комісії або висновок експертизи про технічну можливість поділу жилого будинку в натурі, якщо він входить у спадщину.
3) при подачі позовної заяви про відшкодування за завдану смерть годувальнику, подаються наступні письмові докази:
докази, що підтверджують обставини, під час яких настала смерть потерпілого, і вину в цьому відповідача (копія акта про нещасний випадок, копія вироку суду, копія постанови слідчих органів, акт службового розслідування);
висновок технічного інспектора праці або технічної експертизи про причини нещасного випадку;
копія свідоцтва про смерть годувальника;
довідка про заробіток потерпілого за 12 місяців, які передували нещасному випадку;
довідка органу соціального захисту про розмір пенсії у зв’язку із смертю годувальника від каліцтва, призначеної кожній з непрацездатних осіб, які перебували на утриманні померлого , із зазначенням дати, з якої ця пенсія призначена;
довідка житлово-експлуатаційної організації про склад сім’ї померлого, в тому числі тих, які були на його утриманні, або копія рішення суду;
копії свідоцтв про народження осіб, які були на утриманні померлого;
довідки ЛТЕК про інвалідність осіб, які були на утриманні померлого;
довідки про те, що підлітки у віці з 16 до 18 років вчаться і мають право на отримання відшкодування;
довідка про те, що один із подружжя, батько (мати), або інший член сім’ї померлого, котрий доглядає за дітьми (братами, сесрами, онуками померлого), не працює;
довідка про непрацездатність осіб, які не перебували на утриманні померлого, але до дня його смерті мали право на його утримання;
копія свідоцтва про народження дитини, яка народилася після його смерті.
4. Призначення цивільної справи до розгляду
Підготовка справи до судового розгляду може бути визнана закінченою, коли будуть проведені всі дії, необхідні для її розгляду:
Уточнені всі вимоги й заперечення осіб, які беруть участь у справ;
Вирішено питання про необхідні докази;
Вирішені питання про осіб, які беруть участь у справі.
У цьому разі суддя постановляє ухвалу, в якій перелічуються всі що мали місце в даній стадії процесу, і визначається час розгляду справи (ст. 147 ЦПК) у строки, передбачені ст. 148 ЦПК:
По трудових спорах – у семиденний строк;
У справах про стягнення аліментів і про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю годувальника, - в десятиденний строк;
По всіх інших справах – у п’ятнадцятиденний строк.
У судовій практиці судді іноді не приділяють цьому питанню належної уваги і не зазначають в ухвалі, що ними зроблено по підготовці даної справи до судового розгляду.
У зв’язку із цим вищестоящі суди при перегляді справ цілком обгрунтовано вказують на недоліки підготовки справи в суді першої інстанції і у цьому найчастіше вбачають причини необгрунтованості і незаконності рішення по даній справі.
В ухвалі про призначення справи суддя вирішує зокрема, питання про осіб, які підлягають повідомленню і виклик у судове засідання.
5. Виклики до суду і інші повідомлення суду. Зміст повістки про виклик до суду і порядок її вручення.
Про призначений день судового засідання суд зобов’язаний своєчасно повідомити осіб, які беруть участь у справі. Для цього використовуються судові виклики і повідомлення – повістки.
Судові повістки надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, представникам громадських організацій і трудових колективів за адресою, вказаною стороною, самими цими особами або іншими учасниками справи.
Повістки разом із зворотньою розпискою надсилаються рекомендованим листом або через розсильних.
Як виняток, повістку можна видати на руки стороні або її представникові з їх згоди для вручення відповідним особам.
Повістки про виклик громадян вручаються їм під розписку. Зворотня розписка з їх підписом підлягає поверненню до суду з зазначенням часу одержання.
Повістка, адресована підприємству, установі, організації, громадській організації, вручається відповідній службовій особі, яка розписується про її одержання на зворотній розписці.
Коли особа, яка викликається, не буде виявлена у місці проживання, повістку вручають будь-кому з дорослих членів сім’ї, які проживають разом з нею, а при відсутності їх – домоуправлінню або адміністрації за місцем роботи, а в сільських місцевостях – виконавчому комітету сільської ради. Службова, особа, яка одержала повістку, повинна під свою відповідальність негайно вручити її належній особі.
При відмові адресата одержати повістку, особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, яка повертається до суду. Відмітка про відмову одержати повістку стверджується підписом службової особи домоуправління або виконкому сільської ради, або представника адміністрації за місцем роботи, або підписами не менше двох громадян.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну своєї адреси під час провадження у справі. При відсутності заяви про зміну адреси повітку надсилають на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, коли адресат за даною адресою більше не проживає.
За невиконання обов’язку повідомляти суд про зміну своєї адреси під час провадження по справі суд вправі на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, накласти штраф у розмірі до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Якщо місце фактичного перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження повістки з підписом службової особи виконкому сільської ради за місцем