Підстави і порядок припинення трудового договору
Контрольна робота з трудового права
Підстави і порядок припинення трудового договору
Відповідно до ст. 36 КЗпП України підставами для припинення трудового договору є:
угода сторін;
закінчення терміну (пункти 2 і 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично продовжуються і жодна зі сторін не вимагала їх припинення;
призов або вступ на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;
розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. ст. 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41), або за вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45);
переведення працівника з його згоди на інше підприємство, до установи, організації або перехід на виборну посаду;
відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці;
набуття законної сили вироком суду, яким засуджено працівника (крім випадків умовного засудження і відстрочення виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем роботи або до іншого покарання, що виключає можливість продовження цієї роботи;
підстави, передбачені контрактом.
При розірванні трудового договору за згодою сторін обов’язковим є взаємне волевиявлення сторін, спрямоване на припинення трудових відносин. У цьому разі ініціатором припинення трудового договору може бути як працівник, так і власник підприємства.
Припинення трудового договору за взаємною домовленістю між працівником і власником підприємства відбувається у термін, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце тільки за взаємної згоди власника підприємства і працівника.
На підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України трудові відносини можуть бути припинені з працівником, з яким укладено трудовий договір на певний строк або на час виконання певної роботи.
У випадку, якщо після закінчення терміну трудового договору трудові відносини фактично продовжуються і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений термін (ст. 39-1 КЗпП).
Підставою для звільнення працівника за п. 3 ст. 36 КЗпП є повістка військкомату або інший документ, що підтверджує призов на строкову військову службу, або при направлені на альтернативну службу – направлення на проходження альтернативної служби.
Відповідно до ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений термін, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмова за два тижні.
Якщо заяву працівника про звільнення за власним бажанням обумовлено неможливістю продовжувати роботу на цьому підприємстві власник має розірвати трудовий договір у термін, про який просить працівник. Такі причини наведені в ч. 1 ст. 38 КЗпП, а саме:
переїзд на нове місце проживання;
переведення чоловіка або дружини на роботу у іншу місцевість;
вступ до навчального закладу;
неможливість проживання у цій місцевості, підтверджена медичним висновком;
вагітність;
догляд за дитиною до досягнення нею 14-ти річного віку або дитиною-інвалідом;
догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або за інвалідом І групи;
вихід на пенсію;
приймання на роботу за конкурсом і з інших поважних причин.
Загальні підстави для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, що поширюється на всіх працівників, передбачені ст. 40 КЗпП, а додаткові підстави за якими можна звільнити окремі категорії працівників – ст. 41 КЗпП.
Згідно ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений термін, а також строковий трудовий договір до закінчення терміну його дії, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом тільки у таких випадках:
зміна в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності чи штату працівників;
виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню цієї роботи;
систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського покарання;
прогул (у тому числі відсутність на роботі понад три години протягом робочого дня) без поважних причин;
неявка на роботу протягом понад чотири місяці підряд унаслідок тимчасової непрацездатності;
поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
вчинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна власника, установленого вироком суду, що набув законної сили, або постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
Крім загальних підстав, установлених трудовим законодавством для розірвання трудового договору з ініціативи власника, ст. 41 КЗпП встановлює додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника, що стосуються окремих категорій працівників:
однократного грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації, його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також посадовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєнні персональні звання, посадовим особам державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;
винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові та товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього сторонами власника або уповноваженого ним органу;
здійснення працівником, який виконує виховні функції, аморального вчинку, несумісного з продовженням цієї роботи.
Задача № 1
У випадку, коли між працівником та роботодавцем не досягнуто згоди і виникає трудовий спір, то він вирішується таким чином.
Відповідно до ст.