1) комісіями по трудових спорах;

2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними

судами.

Комісія по трудових спорах обирається загальними зборами

(конференцією) трудового колективу підприємства, установи,

організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік.

Порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень

комісії визначаються загальними зборами (конференцією) трудового

колективу підприємства, установи, організації. При цьому кількість

робітників у складі комісії по трудових спорах підприємства

повинна бути не менше половини її складу.

Комісія по трудових спорах обирає із свого складу голову,

його заступників і секретаря комісії.

За рішенням загальних зборів (конференції) трудового

колективу підприємства, установи, організації можуть бути створені

комісії по трудових спорах у цехах та інших аналогічних

підрозділах. Ці комісії обираються колективами підрозділів і діють

на тих же підставах, що й комісії по трудових спорах підприємств,

установ, організацій.

У комісіях по трудових спорах підрозділів можуть розглядатись

трудові спори в межах повноважень цих підрозділів.

Організаційно-технічне забезпечення комісії по трудових

спорах (надання обладнаного приміщення, друкарської та іншої

техніки, необхідної літератури, організація діловодства, облік та

зберігання заяв працівників і справ, підготовка та видача копій

рішень і т. ін.) здійснюється власником або уповноваженим ним

органом.

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у

тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був

дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату

належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком.

У разі пропуску з поважних причин установленого строку

комісія по трудових спорах може його поновити.

Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий

спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні

розглядатися у присутності працівника, який подав заяву,

представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд

спору за відсутності працівника допускається лише за його

письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від

його імені може виступати представник профспілкового органу або

за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

У разі нез'явлення працівника або його представника на

засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного

засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних

причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з

розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в

межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або

повинен був дізнатися про порушення свого права.

Комісія по трудових спорах має право викликати на засідання

свідків, доручати спеціалістам проведення технічних,

бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника або

уповноваженого ним органу необхідні розрахунки та документи.

Засідання комісії по трудових спорах вважається правомочним,

якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу

членів.

Працівник і власник або уповноважений ним орган мають право

заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про

відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на

засіданні. Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у

вирішенні питання про відвід.

На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується

головою або його заступником і секретарем.

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах

працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити

її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки

з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного

строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини

пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір

по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява

не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по

трудових спорах.

Задача № 2

Вихідна допомога виплачується працівникам у розмірі не менше середнього місячного заробітку, відповідно до ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України чи внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору.

Відповідно до п. 6 ст. 36 КЗпП трудовий договір припиняється у разі відмови працівника від переведення на роботу у іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмови від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці.

Відповідно до п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП трудовий договір із працівником розривається до закінчення строку його чинності власником або уповноваженим ним органом за таких обставин:

Також відповідно до ст. 44 КЗпП України вихідна допомога у розмірі не менше двомісячного середнього заробітку виплачується працівникові у разі призову його або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу.

Тобто, відповідно до умови задачі, працівники звільнені з формулюваннями:

Має право на отримання вихідної допомоги у розмірі не менше двомісячного середнього заробітку тільки працівник, що звільнений з формулюванням у зв’язку з призовом до Збройних сил України.

Задача № 3.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.

При покладенні