Поняття підсудності у цивільному судочинстві

ПЛАН

1) Поняття і значення підсудності. Види підсудності.

2) Адміністративна і кримінальна відповідальність за правопорушення цивільному судочинстві.

3) Письмові докази: їх види, порядок витребування, спір про
підробку документів.

4) Задачі.

1) Поняття і значення підсудності. Види підсудності.

Розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ називається підсудністю.

На відміну від підвідомчості, яка розмежовує компетенцію між державними органами і громадськими організаціями щодо вирі-шення цивільних справ, підсудність розмежовує компетенцію в тій же сфері (щодо вирішення цивільних справ), але між різними судами. Тому підсудністю називають ще коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного суду.

Визначення компетенції різних судів системи провадиться залежно від виконуваних ними функцій, від роду (предмета) спра-ви, суб'єктів спору, що підлягає розгляду, і місця (території), на яку поширюється діяльність певного суду. В зв'язку з цим підсудність поділяється на функціональну (функціональна компетенція , родову (предметна, об'єктивна компете-нція), територіальну (особиста, суб'-єктивна компетенція).

Функціональна підсудність визначає компетенцію окремих ла-нок судової системи України на підставі виконуваних ними функ-цій. За цією підсудністю місцеві суди виступають судами пер-шої інстанції, виконуючи функцію розгляду і вирішення по суті справ, підвідомчих цивільному судочинству (ст. 125 ЦПК).

Верховний Суд України, Верховний Суд Автономної Респуб-ліки Крим, апеляційні суди 1) перевіряють у апеляційному порядку (як суди другої інстанції) законність і обґрунтованість судових рішень, ух-вал, що не набрали законної сили (ст. 289 ЦПК); 3) переглядають у порядку судового нагляду рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили (ст. 330 ЦПК).

Усі суди системи виконують також функцію перегляду у зв'я-зку з ново виявленими обставинами постановлених ними рішень, ухвал і постанов, що набрали законної сили (ст. 345 ЦПК).

Родова підсудність визначає компетенцію різних ланок судової системи по розгляду цивільних справ по першій інстанції залежно від роду справи (предмета цивільного спору) або суб'єктного складу сторін спірних правовідносин. Таке розмежування компетенції су-дових органів обумовлюється міркуваннями публічно-правового характеру стосовно найкращої організації судової влади — щоб створити для осіб, які потребують судового захисту, найбільш спри-ятливі умови для участі в судочинстві, для залучення всіх заінтере-сованих осіб і доказів у справі. За загальними правилами родової підсудності всі цивільні справи, які підлягають вирішенню в поря-дку цивільного судочинства, крім тих, що віднесені законом до інших судів, розглядаються місцевими судами (ч. 1 ст. 123 ЦПК).

Міжрайонні (окружні) суди за правилами родової підсудності розглядають справи про визначення місця проживання і відібрання дитини, встановлення батьківства, виселення, у разі скасування по них рішень районних (міських) судів, постановлених одноособове суддею, та якщо у цих судах кількісний склад суддів такий, що не дозволяє розглядати повторно зазначені справи в колегіальному складі (ст. 124і ЦПК).

Військовим судам гарнізонів як судам першої інстанції підсудні цивільні справи про захист честі і гідності, сторонами у яких є військовослужбовці або військові організації, інші справи, пов'язані із захистом прав і свобод військовослужбовців інших громадян, прав та законних інтересів військових частин, установ, організацій.

(Справи, які виникають за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії і рішення посадових осіб і органів військового управління, підсудні по першій інстанції військовим судам гарнізо-нів, регіонів, Військово-Морських Силі (ч. 2 ст. 123 ЦПК). Розме-жування компетенції між цими судами провадиться залежно від того, дії яких посадових осіб і органів оскаржуються.

Міжобласному судові, як суду першої інстанції підсудні всі справи, підвідомчі цивільному судочинству, що виникають на осо-бливо режимних об'єктах, розташованих на території України (ч. З ст. 123 ЦПК).

Верховному Судові Автономної Республіки Крим, апеляційним судам підсудні по першій інста-нції справи по скаргах на рішення місцевих державних органів з питань перевищення встановленого законом строку прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, відмови в реєс-трації статутів релігійних організацій, володіння та корис-тування культовими будівлями і майном (ст. 248і' ЦПК).

Цивільні справи, в яких однією із сторін є місцевий суд, військовий суд гарнізону, розглядають відповідно Верховний Суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди, військові суди регіонів, Військово-Морських Сил.

Цивільні справи, в яких однією із сторін є Верховний Суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди, підсудність по першій інстанції визначає Верховний Суд України (ст. 124 ЦПК).

Верховному Судові України по першій інстанції підсудні такі справи, які виникають з державних і адміністративних правовідно-син: а) по скаргах на рішення Центральної виборчої комісії про відмову в реєстрації участі партії (виборчого блоку) у виборах Президента України, на відмову цієї комісії зареєструвати претен-дента на кандидата у Президенти України як кандидата у Президе-нти України, на відмову окружної виборчої комісії в реєстрації ініціативної групи виборців, на рішення Центральної виборчої комісії про визнання виборів недійсними по заявах про скасування рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію кандидата в Президенти України (ст. 2436 ЦПК); б) по заявах про скасування рішення окружної виборчої комісії про реєстрацію кандидата в народні депутати України (ст. 24311 ЦПК); в) по скаргах на рішення Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів Укра-їни про визнання виборів недійсними (ст. 24316 ЦПК); г) по скаргах на рішення державного органу України у справах релігій, прийняте відносно релігійних організацій (ст. 248'1 ЦПК).

Родова підсудність у конкретних справах може бути