обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо представника особи, а також щодо його близьких родичів у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк (ст.. 398).
Умисне заподіяння представнику особи або його близьким родичам легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, - карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
Умисне знищення чи пошкодження майна що належить представнику особи або його близьким родичам, у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк (ст..399, ч.1).
Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або якщо вони заподіяли шкоду в особливо великих розмірах, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років (ст..399, ч.2).
Ці ж дії, що спричинили загибель людей, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень чи настання інших тяжких наслідків, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років (ст..399, ч.3).
Вбивство або замах на вбивство представника особи або його близьких родичів у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі (ст..400 КК України).
Важливим у цивільному судочинстві є забезпечення виконання судових рішень.
Статтею 382 КК України передбачено, що умисне невиконання службовою особою рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за цей злочин, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
За правопорушення у цивільному судочинстві які законом не визнані як злочини передбачена адміністративна відповідальність.
Так неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, позивача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд - тягне за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст..185-3КпАП), (ст..44 ЦПК України).
Залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду чи окремої постанови судді або невжиття заходів до усунення зазначених в них порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду чи окрему постанову судді - тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст..185-6).
Відповідальності за правопорушення у цивільному судочинстві передбачена не тільки нормами Кримінального кодексу і Кодексу про адміністративні правопорушення, але і нормами Цивільно-процесуального кодексу та іншим законодавством. Нормами Цивільно-процесуального кодексу передбачене накладання судових штрафів – за неповідомлення суду про зміну своєї адреси (ст..95ЦПК), за неявку в суд без поважних причин (ст..172- 174 ЦПК), та за інші правопорушення. А статтею 63 Закону “Про судоустрій”, судді судів України несуть дисциплінарну відповідальність на підставах і в порядку, встановлених Конституцією України, законами України "Про статус суддів" ( 2862-12 ) і "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів України".
3) Письмові докази: їх види, порядок витребування, спір про
підробку документів.
Згідно ст..46 Цивільно-процесуального кодексу України письмовими доказами є: всякого роду документи, акти, листування службового або особистого характеру, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Як бачимо, у статті передбачається, що письмовими доказами є будь-якого роду документи, акти, листування службово-го або особистого характеру, що містять у собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Письмові докази — це предмети, на яких за допомо-гою знаків закріплені думки, що містять свідчення про факти, необхідні для вирішення справи. У цьому визна-ченні відбиваються головні ознаки письмового доказу.
Істотною ознакою