передбаченому ст.ст. 33, 36 і 189 ЦПК, оголо-шуються в судовому засіданні й подаються для ознайом-лення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках — експертам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих дока-зів або протоколу.
З метою охорони таємниці листування і телеграфних повідомлень особисте листування та особисті телеграф-ні повідомлення громадян можуть бути оголошені у від-критому судовому засіданні тільки за згодою осіб, між якими це листування і телеграфні повідомлення відбу-валися. У протилежному разі це листування і телегра-фні повідомлення оголошуються й досліджуються у за-критому судовому засіданні (ст.187 ЦПК).
Особа, яка порушує клопотання перед судом про ви-требування від інших осіб письмових доказів, повинна докладно зазначити: який письмовий доказ вимагаєть-ся, підстави, з яких вона вважає, що письмовий доказ має інша особа, і обставини, які може підтвердити цей доказ.
Письмові докази, що їх вимагає суд або суддя від державних підприємств, установ, організацій, колгос-пів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, ін-ших громадських організацій, а також від окремих гро-мадян, надсилаються безпосередньо до суду.
Суд або суддя може також уповноважити заінтересо-вану сторону або іншу особу, яка бере участь у справі, одержати письмовий доказ для представлення його суду (Стаття 47ЦПК України).
Потрібно зазначити, що за невиконання вимог Цивільно-процесуального кодексу України щодо письмових доказів, ст.48 цього кодексу передбачена відповідальність за це правопорушення.
Згідно цієї статті, державні підприємства, установи, організації, колго-спи, інші кооперативні організації, їх об'єднання, інші громадські організації, а також громадяни, які не мо-жуть подати письмових доказів, що їх вимагає суд або суддя, зобов'язані повідомити про це суд, зазначивши причину. В разі неповідомлення у встановлений для по-дачі строк, а також в разі неповажності причин відмов-лення від подачі письмового доказу суд або суддя мо-жуть накласти на винних службових осіб державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших коопе-ративних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій, а також на громадян штраф у розмірі до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Накладення штрафу не звільняє відповідних служ-бових осіб і громадян від обов'язку подати письмовий доказ, що вимагається судом.
Особливості подання окремих письмових доказів зазначені ст..49-51 ЦПК України.
В разі, якщо виникає спір про те, що письмові докази можуть бути фальшивими (підробленими), суд згідно статті 57 ЦПК України може призначити експертизу, яка може підтвердити, або заперечити те чи являється письмовий доказ підробкою.
4) Задача 1: Комбінат пред'явив позов про стягнення з комірника Монастирського суми нестачі інструменту.
У судовому засіданні Монастирський і його представник вимагали закрити провадження справи у зв'язку з пропуском 3-річного строку позовної давності.
Яку відповідь належить дати суду?
Статтею 71 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Проте, згідно статті 76 ЦК України право на позов і відповідно перебіг строку позовної давності починаються не з дня події при якій було порушено право особи, а з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються статтями 78 і 79 цього Цивільного Кодексу.
Це і пояснює чому законодавець статтею 74 ЦК України визначив такий порядок, що вимога про захист порушеного права приймається до розгляду судом, господарським або третейським судом незалежно від закінчення строку позовної давності.
Таким чином вимога приймається судом до розгляду в обов’язковому порядку (в будь-якому випадку потрібно спочатку встановити коли особа взнала чи повинна була взнати про те, що її право порушене) і лише тоді можна буде встановити чи було пропущено строк позовної давності.
Тому суд не може задовольнити вимогу Монастирського закрити провадження на підставі того, що пропущений строк позовної давності.
В разі встановлення судом факту, що строк позовної давності справді пропущено і не буде подано доказів щодо його пропущено з поважних причин то суд (згідно статті 75 ЦК України) приймає рішення про відмову у задоволенні позову.
5) Задача 2: Загнойко працював столяром на фабриці "Меблі" і був звільнений з роботи за профнепридатністю. Вважаючи звільнення неправомірним, Загнойко звернувся з позовом до фабрики про поновлення на роботі та виплату за вимушений прогул. При підготовці до розгляду суд залучив на сторону відповідача третьою особою начальника цеху фабрики, за ініціативою якого було звільнено Загнойка. До розгляду справи у суді наказом по фабриці Загноймо був поновлений на роботі і з цих підстав звернувся до суду із заявою про відмову від позову. Суд прийняв його відмову і провадження у справі закрив.
Визначте елементи позову і обґрунтуйте правильність прийняття судом відмови від позову.
Елементами позову є суб’єкти позову, об’єкт позову і ціна позову. В даному випадку суб’єктами є позивач Загноймо, відповідач фабрика і третя особа залучена на стороні відповідача начальник цеху.
Об’єктом є вимога про поновлення на роботі та про відшкодування за вимушений прогул
Суд прийняв правильне рішення про прийняття відмови і закриття провадження. Можливість прийняття такого рішення передбачена статтею 179 Цивільно-процесуального кодексу України.
Література.
Кримінальний Кодекс України.
Цивільний Кодекс України.
Цивільно-процесуальний Кодекс України.
Закон про судоустрій України.
Цивільно-процесуальний Кодекс України. Науково-практичний коментар. За редакцією Комарова В. В. Харків-2001. 815с.
Цивільний процес. Штефан.-1997.