Так, при вивчені гільз, знайдених на місці вбивства, може бути визначена система (або коло систем) пістолета, що розшукується; при вивчені слідів транспорту – тип автомобіля; при вивчені крові – група і тип крові і т.п.

Класифікаційні ознаки об’єкта встановлюються шляхом вивчення його родових та видових якостей. Останні визначаються походженням та життєвими функціями організму, а також умовами практичного використання речей. Родові та видові якості належні кожному об’єкту даного роду або виду і тому являються загальними для всіх об’єктів відповідного класифікаційного підрозділу. Показовими у цьому відношенні найбільш важливі якості предметів промислового виробництва, передбачені стандартами та технічними умовами для даного виду промислової продукції.

Так, стандартами або технічними умовами передбачені розміри або рельєфні малюнки автомобільних шин, калібр, будова каналу ствола та інших частин вогнепальної зброї, устрій лез рублячих, ріжучих, свердлючих інструментів. Тому у випадках, коли об’єктами ідентифікації являються вироби стандартизованого промислового виробництва (наприклад, транспортні засоби, вогнепальна зброя, взуття, предмети побуту і т.п.), для встановлення їх родової приналежності можуть використовуватися якості виробів, передбачені стандартами або технічними умовами.

Класи об’єктів можуть бути широкими, тобто включати велику кількість об’єктів (наприклад, тип, рід), і відносно вузькими, тобто включати меншу кількість об’єктів (вид, різновид). Задача ідентифікаційного дослідження полягає у тому, щоб визначити приналежність порівнюваних об’єктів до найбільш вузького класу. Чим менше об’єктів входить до класу, тим легше у їх числі знайти об’єкт, що розшукується.

Спочатку досліджуються якості об’єкта, які визначають його приналежність до широких класів. Потім переходять до вивчення якостей, що дозволяють віднести об’єкт до все більш вузьких підрозділів.

Так, за слідами транспорту на місті злочину спочатку можна встановити лише деякі якості, що характеризують відносно широкий клас транспорту (автомобіль як різновид механічного транспорту). При більш детальному досліджені можуть бути виявлені якості більш вузького класу (вантажний автомобіль) і розрізняльні якості ще більш вузького класу (автомобіль певної марки). П.Д. Биленчук. Современная криминалистика. С. 44.

Поряд із загальноприйнятими стаціонарними класифікаціями для визначення мінімальної групи можуть використовуватися добре виражені і стійкі ознаки об’єкта, що розшукується, які дозволяють віднести його до певного класу, наприклад автомашину, що залишила слід, до класу автомобілів марки МАЗ-205 із сильно зношеними протекторами задніх коліс і т.п. На відміну від стаціонарних такі класифікації називаються “тимчасовими” або “спеціальними”.

Перехід від широких до більш вузьких підрозділів об’єктів здійснюється шляхом послідовного накопичення ідентифікаційних ознак: чим більше ідентифікаційних ознак встановлено у процесі порівняльного дослідження, тим більш вузьку групу об’єктів вони характеризують. При визначені групової приналежності об’єктів необхідно враховувати не тільки кількість, але і специфічність встановлених ознак.

Визначення вихідної сукупності як дослідження, що передує ідентифікації, характеризується наступними рисами:

а) об’єктом дослідження являється слід об’єкта, що розшукується ( у широкому розумінні слова). Механізм залишення сліду вивчається як елемент розслідуємої події.

б) зразки у вигляді конкретних об’єктів, що перевіряються відсутні. У таких випадках для порівняння можуть бути задіяні так звані “наукові зразки” – еталони різних кваліфікаційних груп, наприклад, зразки металів, тканин, харчових продуктів, біологічних видів і т.д.

в) порівняння сліду об’єкту, що розшукується з еталоном здійснюється за класифікаційними ознаками стаціонарних класифікацій;

г) встановлення вихідної сукупності здійснюється, як правило, у декілька етапів у напрямку максимального звуження групи.

Визначення найбільш вузької класифікаційної групи потребує спеціального науково-технічного дослідження і залучення спеціалістів. Слідчий, як правило, може встановити лише приналежність об’єкта, що розшукується, до відносно широких класифікаційних груп. Наприклад, слід залишено вантажним автомобілем (але не автомобілем марки ГАЗ-АА), або пуля стріляна із пістолета калібру 9 мм (але не пістолету АПС) і т.п.

Із сказаного очевидно, що визначення вихідної сукупності не може бути віднесено до виключної компетенції слідчого чи суду.

У практиці розслідування часто зустрічаються кваліфікаційні дослідження, не пов’язані з ідентифікацією і які мають самостійні доказові значення, наприклад дослідження хімічної природи речовини, знайденої на місці отруєння (миш’як, морфій, барбітурати і т.п.), вирішення питання про приналежність знайденого під час особистого обшуку затриманого предмета до вогнепальної чи холодної зброї, визначення сортності випущеної підприємством продукції і т.п., випадки визначення природи, призначення і найменування предметів.

Класифікація – віднесення предмета до певного роду, виду, сорту і т.п. – у цих випадках не переслідує мети індивідуалізації, виділення одиничного об’єкта із їх визначеної маси. На відміну від ідентифікації такі випадки називаються визначенням родової (видової) приналежності досліджуваного об’єкта. Вони можуть здійснюватися на основі відповідних стаціонарних природних і технічних класифікацій експертами. Оскільки такі дослідження суттєво відрізняються від ідентифікаційних по задачах, методиці та суб’єктам, їх неможна змішувати з визначенням вихідної сукупності, що представляє етап індивідуалізації об’єкта, що розшукується.

3. Обмеження вихідної сукупності перевіряємих об’єктів. Вихідна сукупність – це, як правило, широка група об’єктів, повна перевірка яких неможлива. Подальше обмеження такої сукупності може бути здійснено шляхом її співвідношення з встановленими обставинами подій. Так, модель, автомобіля, встановлена за слідами на місці наїзду, являє широку групу об’єктів. Однак, якщо встановлено час і місце події, то з сукупності, що має значення, можуть бути виділені лише ті автомобілі, які могли знаходитися у даний час у даному місці. Вказане виділення здійснюється оперативним та слідчим шляхом. Воно дає можливість встановити обмежене коло об’єктів.

Встановлення кількісно-визначеної групи об’єктів, що перевіряються. Вивчення обставин розслідуємої події у ряді випадків дозволяє дати вихідній сукупності суворе кількісне визначення. Так, у випадку необережних вбивств на полюванні неважко встановити кількісний