зазначені у пункті 1 примітки до статті 364, посади яких згідно зі статтею 25 Закону України "Про державну служб/ віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самовря-дування, їх структурних підрозділів та одиниць. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, є особи, зазначені в частині 1 статті 9 Закону України "Про державну службу", та особи, посади яких згідно із статтею 25 цього Закону віднесені до першої та другої категорій.
Повторним у статтях 368 і 369 Кримінального Кодексу визнається злочин, вчи-нений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями.
Вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара із погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам що-до своїх прав і законних інтересів.[28,c.926]
Хабар — це незаконна винагорода матеріального характеру, тобто предмет хабара має виключно матеріальний характер. Ним можуть бути майно (гроші, матеріальні цінності), право на майно (документи, які надають право на отримання майна, користування майном або право вимагати виконання зобов'язань тощо), будь-які дії майнового характеру (передача майнових вигод, відмова від них, відмова від прав на майно, безоплатне надання послуг майнового характеру, санаторних чи туристичних путівок, проведення буді-вельних чи ремонтних робіт тощо).
Послуги, - пільги і переваги, які не мають матеріального змісту (похвальна характеристика чи виступ у пресі, надання престижної роботи, інтимний зв'язок тощо), не можуть визнаватися предметом хабара. Одержання такого характеру послуг, пільг чи переваг може розцінюватися як інша (некорислива) заінтересованість при зло-вживанні владою чи службовим становищем і за наявності для того підстав кваліфікуватися за ст. 364.
Хабарництво підриває авторитет державного апарату, підприємства, установи чи організації, комерційних або підприємницьких структур, дискредитує їх діяльність. Хабарництво - родове поняття, яке охоплює два нерозривно пов'язані між собою склади злочинів: одержання хабара (ст. 368) і давання хабара (ст. 369).
Одержання хабара означає прийняття службовою особою від іншої особи ма-теріальних цінностей, отримання майнових вигід або користування послугами майно-вого характеру за діяння, яке вона повинна була або могла вчинити або вчинила на користь іншої особи завдяки службовому становищу.
Поняття "хабар у будь-якому вигляді" передбачає його майновий характер. Тому предметом хабара може бути майно (гроші, іноземна валюта, монетарні метали, до-рогоцінне каміння, продукти, речі, будівельні матеріали тощо), право на майно (доку-менти, які надають право на отримання майна, надання права користуватися майном або вимогами виконання майнових зобов'язань тощо), будь-які дії майнового харак-теру (передача майнових вигід, відмова від них, відмова від прав на майно, безопла-тне надання послуг майнового характеру, санаторних чи туристичних путівок, прове-дення будівельних чи ремонтних робіт тощо).
Не можуть визнаватися предметом хабара надані службовій особі послуги немайнового характеру (наприклад, улеслива характеристика або відзив в пресі, інтимний зв'язок, виступ на "захист" службової особи, яка критикується за хиби в роботі).[26,c.368]
Одержання хабара означає, що предмет хабара вручається особисто службо-вій особі або ж, з її відома, близькій або знайомій людині. Предмет хабара може бути пересланий поштою, внесений на рахунок особи в банк, а також може передаватися в більш завуальованій формі (скажімо, навмисний програш грошей в карти, передача речі під виглядом подарунка, дача грошей в борг без подальшого повернення, про-даж коштовної речі за безцінь і, навпаки, придбання речі, яка не являє собою цінності, за велику грошову суму, незаконна виплата преміальних або заробітної плати за удаване сумісництво).
3. Особливості кваліфікації злочину
Для кваліфікації злочину за ст. 368 необхідно, щоб дія службової особи, за яку дано хабара, була чи могла бути вчинена з використанням нею службового станови-ща або випливаючої з нього можливості чи повноважень давати вказівки і контролю-вати діяльність інших організацій. В разі визнання особи суб'єктом одержання хабара за дії, вчинені іншою службовою особою, суд повинен встановити, чи могла ця особа в силу свого службового становища та виконуваних обов'язків за хабар вжити заходів до вчинення іншою службовою особою діянь, бажаних для хабародавця.
Одержання хабара вважається закінченим злочином з моменту одержання службо-вою особою хоча б частини матеріальних цінностей або вигід незалежно від того, чи були вчинені дії в інтересах хабародавця. Відповідальність за одержання хабара на-стає і тоді, коли службова особа, прийнявши матеріальну винагороду, відмовилась ви-конати раніше обумовлені діяння по службі або взагалі не мала наміру їх виконувати.
Одержання службовою особою незаконної винагороди від підлеглих чи підконтро-льних осіб за заступництво чи потурання, вирішення на їх користь питань, які входять до її компетенції, має розцінюватись як одержання хабара.
Вручення службовій особі подарунків або інших підношень не за певні дії по служ-бі, а з метою підлабузництва, для встановлення або підтримки з нею "добрих" стосун-ків не є кримінальне караним.[28,c.825]
Для складу злочину не має значення, був прийнятий хабар до або після вико-нання або невиконання службовою особою певного діяння по службі. Отриманню ви-нагороди, в одних випадках, може передувати домовленість між хабародавцем і ха-барником про вчинення або утримання від вчинення дій по службі (хабар-підкуп), в інших - дії службової особи попередньою домовленістю про матеріальну винагороду можуть не обумовлюватись (хабар-винагорода). І в першому, і в другому випадках буде мати місце одержання хабара.
Хабар може бути одержаний службовою особою за