Суб'єктивна сторона одержання хабара характеризується пря-мим умислом і наявністю корисливого мотиву. Особливістю суб'єк-тивної сторони цього злочину є наявність тісного зв'язку між умис-лом одержувача хабара і того, хто дає хабар, оскільки і той, і інший повинні усвідомлювати, що має місце давання-одержання хабара.

У частині 2 ст. 368 передбачені такі кваліфікуючі ознаки злочину:

1. Одержання хабара у великому розмірі. Відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 таким слід вважати хабар, розмір якого у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів грома-дян. Великим хабар є і тоді, коли службова особа систематично от-римує хабарі дрібними сумами (так звані «побори», «такси», «дани-на»), але вчинене охоплюється єдиним умислом винного, спрямова-ним на незаконне збагачення у великому розмірі і, отже, являє со-бою продовжуваний злочин (ч. 2 ст. 32). Якщо умисел був спрямований на одержання хабара у великому розмірі, але з при-чин, що не залежать від волі винного, була отримана лише частина зумовленого хабара, його дії слід кваліфікувати як замах на одер-жання хабара у великому розмірі.

2. Одержання хабара службовою особою, яка займає відпові-дальне становище. Згідно з п. 2 примітки до ст. 368 до таких від-носяться особи, посади яких згідно зі ст. 25 Закону України «Про державну службу» віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

3. Одержання хабара за попередньою змовою групою осіб має місце там, де у вчиненні злочину бра-ли участь дві або більше службових особи, які домовилися про спільне одержання хабара або до, або після надходження пропозиції про давання хабара, але до його отримання. Злочин є закінченим з моменту прийняття хабара хо-ча б одним з учасників групи. Якщо кожний з учасників групи усві-домлював, що хабар одержаний у великому або особливо великому розмірі, то всі несуть відповідальність за це діяння незалежно від то-го, в якому розмірі отримав хабар кожний з них особисто.

4. Одержання хабара повторно повинно відповідати ознакам повторності, зазначеним у ст. 32 і має місце тоді, коли згідно з п. З примітки до ст. 368 особою раніше вчинено одержання чи давання хабара.

Одержання службовою особою одного хабара в декілька прийо-мів не утворює повторності, як і одержання хабара одночасно від двох або більше осіб. Однак, одночасне одержання хабара від кіль-кох осіб визнається повторним, якщо хабар передається за вчинен-ня (невчинення) дій в інтересах кожної з них і службова особа ус-відомлює цю обставину.

5. У пункті 4 при-мітки до ст. 368 вимаганням хабара визначається як вимога служ-бовою особою хабара з погрозою вчинення або невчинення з вико-ристанням влади чи службового становища дій, які можуть заподія-ти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

За частиною 3 ст. 368 відповідальність настає за одержання ха-бара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище. Особливо великий розмір хабара визначається в п.1 примітки до ст. 368 сумою, яка у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум дохо-дів громадян. Питання кваліфікації одержання хабара за цією квалі-фікуючою ознакою вирішуються аналогічно тим, які були викладені щодо великого розміру хабара.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 368 — штраф від семисот п'ят-десяти до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів дохо-дів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 368 — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обій-мати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; за ч. З ст. 368 — позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Література

Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верхов-ної Ради України 28 червня 1996 р. // Голос України. — 1996. — 13 липня.

Кримінальний Кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III

Кримінальний Кодекс України  від 28.12.1960  № 2001-V

Кримінально-процесуальний кодекс України.//В редакції Закону України від 12 липня 2001 року N 2670-III, ОВУ, 2001 р., N  , ст. 1578

Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.

Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практи-ки України. — К., 1995. — № 1. — 472 с.

Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть: Конспект лекций. — Днепропетровск, 1992. — 168 с.

Волженкин Б. В. Квалификация взяточничества. – Л ., 1984.

Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлен-ня у вину. — К., 1996.

Горбатий Роман. Питання кваліфікації давання хабара відповідно до чинного кримінального законодавства України.//

Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. – К: Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001.

Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів.