Про порушення пункту 1 посадовою особою територіального органу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту складається протокол не пізніше двох місяців з дня вчинення цього порушення, який розглядає протягом десяти днів керівник цього територіального органу та за наявності підстав ухвалює постанову про застосування до перевізника фінансових санкцій, яку передає для виконання органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням цього перевізника.

Про порушення, передбачені пунктами 2-3, посадовою особою служби міжнародних автомобільних перевезень центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту у пункті пропуску через державний кордон України складається протокол не пізніше однієї доби з дня вчинення цього порушення, який розглядає протягом трьох днів керівник цієї служби і за наявності підстав ухвалює постанову про застосування до перевізника фінансових санкцій, припиняючи перевезення до усунення виявленого порушення та сплати перевізником застосованих до нього фінансових санкцій.

Відповідальність сторін за договором перевезення вантажу.

Належне виконання сторонами обов'язків, які випливають з договору перевезення або норм транспортного законодавства, призводить до припинення зобов'язання по перевезенню ванта-жу та досягненню учасниками цілей договору. Та, на жаль, домогтися цього не завжди вдається. Дестабілізація політичної та економічної обстановки в ряді регіонів, розпад господарських зв'язків, зниження загального рівня виконавчої дисципліни не-гативно позначаються й на ритмі перевізного процесу, призво-дять до крадіжок і псування вантажів на транспорті, простро-чення доставки їх споживачам та інших правопорушень. У зв'язку з цим важливу роль покликані відігравати тут заходи майнової відповідальності за порушення договорів перевезення.

Фактичною підставою відповідальності за порушення зобов'я-зань є склад цивільного правопорушення. Він містить такі еле-менти (умови):

а) протиправну поведінку боржника;

б) збитки як результат цієї поведінки;

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками;

г) вину боржника.

Зазначені умови необхідні, за загальним правилом, і для покладення май-нової відповідальності за невиконання або неналежне виконан-ня сторонами зобов'язань по перевезенню вантажів.

Головні обов'язки перевізника за договором перевезення по-лягають у тому, що він повинен забезпечити цілість й схоронність вантажу і доставити його одержувачеві в обумовлений строк. Цей обов'язок виникає з моменту прийняття його до перевезення і до видачі одержувачеві в пункті призначення. Порушення цього обов'язку призводить до відповідальності за втрату, нестачу, псу-вання чи пошкодження ватажу.

Втрата вантажу — це не лише фізична загибель, крадіжка або знищення вантажу, прийнятого до перевезення.

На автомобільному транспорті вантаж вважається втра-ченим, якщо він не був виданий одержувачеві на його вимогу: при міському і при приміському перевезенні — протягом 10 днів з дня прийняття вантажу, при міжміському перевезенні — ЗО днів після закінчення строку доставки (ст.140 Статуту автомо-більного транспорту),

Нестача має місце тоді, коли перевізник видає одержувачеві вантаж у меншій кількості, ніж його було прийнято від відправ-ника по одному транспортному документу. Нестача може бути наслідком крадіжок вантажів під час перевезення чи зловживань з боку відправника, який недовантажує перевізний засіб тощо.

Псування — це хімічні або біологічні зміни вантажу, а пошкод-ження — механічні зміни (поломка, руйнування), що викликають зниження цінності вантажу внаслідок зменшення ефектив-ності використання за призначенням. Причини пошкодження, псування вантажів криються у порушенні температурного режи-му при перевезенні вантажів, які швидко псуються, в непра-вильному розміщенні їх на транспортних засобах тощо.

Відповідно до частини першої статті 362 ЦK України перевізник відповідає за втрату, нестачу і пошкодження прийнятого до перевезення вантажу і багажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. Отже, за за-гальним правилом, умовою відповідальності перевізника за несхоронність вантажу є його вина, яка презюмується (припус-кається). Перевізникові надається можливість спростувати цю презумпцію, довести свою невинність, зокрема зіслатись на об-ставини, які він не міг відвернути чи усунення яких від нього не залежало. В транспортних статутах і кодексах дається перелік цих обставин, зокрема при залізничних перевезеннях ними є:

вина відправника або одержувача;

особливі природні властивості вантажу;

недоліки тари чи упаковки, які не могли бути поміченими за зовнішнім виглядом під час приймання вантажу до переве-зення, чи застосування тари, що не відповідає властивостям ван-тажу, встановленим стандартам, при відсутності слідів пошкод-ження тари в дорозі;

здача до перевезення вантажу без зазначення у накладній його особливих властивостей, які потребують особливих умов або запобіжних заходів для збереження вантажу при перевезенні;

здача до перевезення вантажу, вологість якого перевищує встановлену норму.

В транспортних статутах (кодексах) можуть бути передбачені випадки, коли доказування вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача чи відправника.

Випадки, коли вину перевізника в несхоронності вантажу по-винен доводити відправник або одержувач, не завжди однотипні, в них проявляється й специфіка окремих видів перевезення (ст.192, 193 Статуту внутрішнього водного транспорту, ст.178 Ко-дексу торговельного мореплавства, ст.134 Статуту автомобіль-ного транспорту). Не виключена можливість, що, наприклад, у псуванні вантажу винними є частково і відправник, і перевізник, і одержувач. Тоді збитки від псування розподіляються між ними пропорційно ступеню їх вини за принципом змішаної відпові-дальності (ст.211 ЦК України).

Розміри відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псу-вання чи пошкодження вантажу визначені транспортними ста-тутами (кодексами), а щодо автомобільних перевезень також стат-тею 363 ЦК України. Зокрема, автотранспортна організація відповідає:

1) в разі втрати або нестачі вантажу і багажу — в розмірі вартості вантажу і багажу, який втрачено чи якого не вистачає;

2) в разі пошкодження вантажу або багажу — в розмірі суми, на яку зменшилась його вартість;

3) в разі втрати вантажу або бага-жу, зданого