Україна бере участь переважно у двосторонніх договорах, які регулюють питання міжнародних перевезень.

Сьогодні найважливішим націо-нальним актом, який визначає засади організації та здійснен-ня транзиту вантажів автомобільним транспортом через територію Ук-раїни, є Закон України "Про транзит вантажів" від 20 жовтня 1999 p. Норми Закону проголошують принцип свободи транзиту ван-тажів, торкаються питань маршрутів та способів транзиту ван-тажів. Транзит вантажів супроводжується товарно-транс-портною накладною, складеною мовою міжнародного спілку-вання. Залежно від обраного виду транспорту такою наклад-ною може бути авіаційна вантажна накладна, міжнародна ав-томобільна накладна, накладна СМГС, коносамент. Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявнос-ті) рахунком-фактурою або іншим документом, що вказує вар-тість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантаж-ною відомістю, книжкою МДП.

У Законі "Про транзит вантажів" визначені основні поло-ження стосовно тарифів і розрахунків при транзиті вантажів, вказано на можливість надання транзитних послуг (робіт), на застосування цивільно-правової відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про транзит вантажів.

Автотранспортні послуги підлягають ліцензуванню. Ліцензійними умовами визначено: кваліфікаційні та інші вимоги до водіїв транспортних засобів; технічні та інші вимоги до транспортних засобів, що використовуються при здійсненні господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів; організаційні вимоги до проведення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Ліцензійні умови є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, які надають автопослуги та отримали ліцензію, незалежно від організаційно-правових форм і форм власності.

Ліцензії на надання послуг з перевезення вантажів автотранспортом видаються терміном на три роки. Плату за видачу ліцензій установлено в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 340 грн.).

На території України органи ліцензування видають бланки ліцензій єдиного зразка, форму якого затверджено постановою КМУ "Про введення ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності" від 20.11.2000 р. № 1719.

Послуги з автомобільних перевезень підлягають сертифікації. Правила сертифікації регламентуються Наказом Держстандарту України та Мінтрансу України „Про затвердження Правил сертифікації послуг автомобільного транспорту” від 19 березня 1999 р. № 119/156 .

За шкоду, заподіяну під час перевезення багажу чи вантажу, перевізник несе відповідальність: у разі втрати або нестачі багажу чи вантажу - в розмірі вартості багажу чи вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження (псування) багажу чи вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася вартість багажу чи вантажу; у разі втрати багажу чи вантажу, зданого для перевезення з оголошенням його цінності, - в розмірі оголошеної цінності багажу чи вантажу.За втрату, нестачу або пошкодження (псування) багажу чи вантажу під час міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом перевізник несе відповідальність згідно з міжнародними договорами України. За прострочення доставки вантажу до пункту призначення перевізник несе перед вантажовідправником (вантажоодержувачем) відповідальність згідно з умовами договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Реалізуючи курс на інтеграцію в європейську і світову економічні системи Україна послідовно розвиває зовнішньоекономічні зв'язки, її торговими партнерами є практично всі країни світу. Україна має розвиту транспортну інфраструктуру. Обсяг перевезень складає 1,3 млрд. тонн вантажів і 3,1 млрд. пасажирів на рік.

Президентом і Урядом України приділяється велика увага до розвитку транспортного комплексу країни. Проведена транспортна політика спрямована на його техніко-технологічну модернізацію й інтеграцію в міжнародну транспортну систему.

Активізувалася робота зі створення системи міжнародних транспортних коридорів Реконструйовано значну кількість ділянок автомобільних доріг. Продовжується удосконалювання технології перевезень, розвиток інформаційних систем. Здійснюються заходи щодо спрощенню процедур при перетинанні державного кордону. Зміцнюється співробітництво з європейськими організаціями і сусідніми державами з питань розвитку й організації функціонування міжнародних транспортних коридорів. Проводиться робота з приєднання України до Європейської Угоди про роботу екіпажів транспортних засобів, що виконують міжнародні автомобільні перевезення.

Нажаль існують і значні проблеми в діяльності автотранспортних підприємств. Наприклад, вантажовідправники і вантажоодержувачі, останнім часом, усе частіше й частіше прибігають до послуг іноземних перевізників. Транзит вантажів через Україну зустрічає багато перешкод, в основному на митницях і змушує перевізників шукати об'їзні шляхи.

Нажаль умови вступу Міжнародних організацій з перевезень, таких як Асмап, не в змозі виконати малі автотранспортні підприємства або приватні автоперевізники. Тому вони шукають різні шляхи транзиту та здійснюють все самотужки. Це ним не завжди вдається без порушень норм чинного законодавства.

Ще одна проблема полягає в тому, що автотранспортні засоби не відповідають міжнародним стандартам з екологічної безпеки. Таким чином, вітчизняний перевізник змушений закуповувати дорогий, але якісний транспорт із закордону, найчастіше в лізинг чи закуповувати транспорт, який вже використовувася.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Виходячи зі зроблених висновків, автором були внесені наступні рекомендації:

Замість того, щоб налагодити виробництво вантажних автомобілів, що відповідають міжнародним нормам Держава перешкоджає ввезенню іномарок на територію держави. Це проявляється у поступовому підвищенні мита та поступовому зменшенні віку ввезеного автомобіля, що обходиться дорожче ніж більш старший автомобіль. Необхідно вдосконалити державну політику в даній галузі, наприклад створити сприятливі умови для лізингу, розробити виважену політику в митній та податковій сфері. Перевізники могли б оплачувати ПДВ векселем. Але, на жаль, вексельні платежі “пішли в небуття”.

Ще одна проблема транспортників – це постійна недостача дозволів на транзит як в АсМАП'і, так і в інших подібних асоціаціях. Існує потреба в зміні порядку розподілу дозволів на виконання міжнародних автоперевезень. Якщо пропозиції, висловлені частиною підприємців, знайдуть відгук у чиновників, то незабаром кожен міжнародний автоперевізник буде мати квоту на певну кількість поїздок на