Формування правосвідомості в умовах побудови правової держави в Україні

Зміст

Вступ

Тема даної дипломної роботи – „Формування правосвідомості в умовах побудови правової держави в Україні”.

Мета написання роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з поняттям та сутністю правосвідомості, її значенням в умовах розбудови правової держави в Україні.

Основними завданнями при написанні роботи стали:

підбір та аналіз нормативних та наукових джерел, присвячених проблемам формування правосвідомості;

узагальнення отриманих даних;

оформлення результатів дослідження у вигляді дійсної дипломної роботи.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що досвід історії та проблеми розвитку України як самостійної держави свідчать про те, що демократію не можна встановити декретним порядком, що, здійснюючи суспільну модернізацію, поряд з реформуванням державно-адміністративного апарату, оновленням законодавчої бази потрібно домагатися відповідних змін правової та політичної свідомості громадян, вкорінення у ній відповідного смислу свободи, права та обов'язку, поширення конституційної освіченості, набуття людьми навичок у правовий спосіб задовольняти свої законні інтереси. Неодмінною передумовою і водночас чинником прогресивних суспільних перетворень є зміни у способі політичного мислення людей. Будівництво правової демократичної держави, забезпечення конституційного порядку, стабільності й безпеки, встановлення демократичного, правового ладу, розвиток громадянського суспільства в Україні - усе це має супроводжуватися формуванням відповідного стану правової свідомості, громадянської культури.

Непристосованість людей до життя в демократичних умовах, нездатність відчувати себе самодостатніми суб'єктами демократичного суспільства, визначальними чинниками свого власного життя, а не лише гвинтиками у державному чи партійному агрегаті - ось суттєвий недолік і перешкода демократичного поступу.

Структура роботи розроблена з урахуванням стандартних вимог до дипломних робіт і містить наступні структурні елементи:

Вступ

Основна частина, яка містить 3 розділи.

Висновки

Список використаних джерел.

В роботі розкриті наступні питання:

структура, функції правосвідомості;

роль правової культури в правовій державі;

шляхи подолання правового нігілізму в Україні;

тощо.

Питання сутності правосвідомості та її значення у розбудові правової демократичної держави висвітлено, як в роботах вітчизняних вчених-правознавців, так і зарубіжних. При написанні дипломної роботи автором були використані: Конституція України та інші нормативні акти, підручники, монографії, періодичні та наукові видання, аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних авторів з правознавства, правової психології, філософії права тощо.

1. Структура, функції правосвідомості

1.1 Поняття, сутність та структура правосвідомості

Побудова демократичної, соціальної, правової держави і відповідного громадянського суспільства неможлива без під-вищення рівня правової свідомості та правової культури всього населення країни. В умовах економічної нестабільності, соці-альної невлаштованості населення, росту злочинності та криміналізації суспільства певного значення набуває робота з підвищення рівня правосвідомості та правової культури на-селення України. З цих позицій теоретичний розгляд і ос-мислення понять, структури і видів правосвідомості та пра-вової культури, форм і методів формування у кожної людини цих правових якостей слід вважати дуже актуальною проб-лемою.[24, c.119]

Правосвідомість розглядають як вид (форму) сус-пільної свідомості, що криє в собі сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій і компетенції, а також уявлень і настанов, які характеризують ставлення людини, суспільних груп і суспільства в цілому до чинно-го чи бажаного права, форм і методів правового регулю-вання.

Характерні ознаки правосвідомості:

правосвідомість е однією з форм суспільної свідомості та вкупі з політичною, моральною, філософською, іншими формами свідомості відображає суспільне буття;

правосвідомість містить поняття, уявлення, судження, почуття, емоції, концепції, теорії, програми;

правосвідомість обумовлена соціально-економічним устроєм конкретного суспільства, рівнем розвитку його за-гальної культури;

ідеологічні елементи правосвідомості виступають голов-ними елементами правової культури та правового виховання.

Існують різні форми суспільної свідомості, серед яких правова свідомість є одним із різновидів ідеологічного і пси-хологічного сприйняття чинного та бажаного права. Правова свідомість характеризується різними підходами до розуміння права. Уявлення про чинне право дає змогу особі не тільки сприймати справедливість правових приписів, а й перекону-ватись у ній.

Сприйняття права нами реалізується не через зір, нюх чи слух, а через розуміння законодавчих конструк-цій і правил, в яких формулюється обсяг певної поведінки.

Праворозуміння особи підкреслюється досягненим рівнем соціально-економічного розвитку, тому що без матеріального забезпечення ніяка програма не може бути реалізована у повному обсязі. В основі правової ідеології лежать правові знання. Рівень таких знань визначає ступінь правової ідеоло-гії та правової культури людини.

Структуру правової свідо-мості людини складають правова ідеологія та правова психо-логія.

Перша охоплює сукупність принципів, теорій, концеп-цій, що формуються внаслідок наукового узагальнення правового розвитку суспільства. Друга характеризується як сукупність правових почуттів, емоцій, оцінок, настрою, які домінують у суспільстві, виявляються у громадській думці.

Правова свідомість поділяється на буденну, професійну і наукову.

Буденна свідомість — це сукупність знань, ідей, теорій, концепцій, почуттів, емоцій та інших ідеологічних і психоло-гічних якостей основної маси громадянського суспільства відносно чинного та бажаного права і правової системи.

Професійна свідомість характеризується як сукупність юридичних професійних правових знань, почуттів, емоцій, оцінок, настанов, мотивів, що характерні для представників відповідної групи та формуються завдяки професійній діяль-ності і навчанню.

Наукова свідомість — це сукупність наукових знань, теорій, доктрин, оцінок, емоцій і почуттів юристів-науковців відносно чинної та бажаної правової системи громадянського суспільства.[24,c.121]

За ступенем узагальнення правову свідомість можна поді-лити на масову, групову й індивідуальну.

Масова свідомість — це правосвідомість, що характери-зує основну масу населення певної країни.

Групова свідомість характеризує правову ідеологію та правову психологію, що властиві певній групі населення країни.

Індивідуальна свідомість — це сукупність правових знань, емоцій і настанов конкретного суб'єкта відносно чин-ного чи бажаного права.

1.2 Правосвідомість як категорія правової психології

Життєдіяльність людини в суспільстві регулюється соціально-нормативними механізмами – соціальними нормами і соціальним контролем. У цьому механізмі одне з центральних місць займає право, правове регулювання – упорядкування суспільних відносин шляхом обов'язкового