Виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для

пред'явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час, на який виконання судового рішення було зупинено.

У разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Заява про відновлення пропущеного строку подасться до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник.

Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику.

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

У разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.

До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

2. Порядок та підстави припинення провадження у справах про банкрутство

Провадження за цією категорією справ здійснюють органи правосуддя в господарських відносинах — господарські суди.

Підвідомчість цих справ господарським судам встановлює п. 1 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з яким справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника, та ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, а провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

Провадження у справах про банкрутство можна поділити на кілька стадій:

виявлення кредиторів та інвесторів; —

попереднє засідання господарського суду; —

проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів; —

винесення ухвали про санацію; —

визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; —

припинення провадження у справі про банкрутство.

Припинення провадження у справі про банкрутство. Відповідно до ст. 40 Закону господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо:

1) боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності;

2) подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи;

3) у провадженні суду є справа про банкрутство того ж боржника;

4) затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому Законом;

5) затверджено мирову угоду;

6) затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 Закону;

7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;

8) кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.

Про припинення провадження у справі про банкрутство виноситься ухвала, яка може бути перевірена в порядку нагляду.

Провадження у справах про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2 та 5 частини першої ст. 40 Закону, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, тобто як до, так і після визнання боржника банкрутом; у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8, — лише до

визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6, — лише після визнання боржника банкрутом.

3. Проект апеляційної скарги прокурора на ухвалу про повернення позовної заяви

До Апеляційного господарського

суду ____________

Прокурора __________________

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

на ухвалу Господарського суду _________ про повернення позовної заяви

“___”_______________ р. була подана позовна заява в інтересах ____________________ до _____________________ про ____________________.

“____”_______________р. господарський суд першої інстанції виніс ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви, мотивуючи відмову ____________________________________.

Прокурор ______________ із ухвалою про відмову у прийнятті позовної незгоден, вважаючи її незаконною з наступних підстав: ____________________.

На підставі всього вищезазначеного, керуючись ст. 106 ГПК України:

ПРОШУ:

Дата Підпис

Задача

За позовом ТОВ “Елітсортнасіння” до ДП у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним рішення ДПІ № 511 від 15.02.2000 р.

В ході перевірки було встановлено, що позивач сплатив ПДВ, у зв’язку з цим на підставі п. 5 Порядку заповнення податкової накладної відповідачем був зроблений висновок про недійсність податкової накладної № 38 від 19.05.1998 р.

Визначити предмет спору і предмет судового дослідження.

Зробіть оцінку доказів.

Відповідно до умови задачі предметом спору рішення ДПІ Шевченківського району м. Києва від № 511 від 15.02.2000 р., законність якого оспорюється позивачем. Предметом судового дослідження є:

Доказами у даній справі є:1) із боку позивача – всі документи, що підтверджують факт сплати ПДВ, документи на підставі яких заповнювалась податкова накладна;2) із боку відповідача – всі докази, що підтверджують на думку відповідача недійсність податкової накладної та підстави винесення ним оспорюваного рішення.

Література: