відсутня норма, якою б покладався обов`язок почати переговори на яку-небудь із сторін. На практиці це привело до того, що на державних підприємствах робота з підготовки колективного договору часто запізнюється, а на приватних підприємствах колективні договори, як правило, не укладаються. На останніх часто відсутня профспілкова організація, а працівники в умовах зростаючого безробіття, цінуючи своє робоче місце, не порушують питання про укладення колективного договору. Власник же ж не зацікавлений в укладанні колективного договору. А все це в результаті веде до обмеження прав працівників. Офіційно встановлено перевірками, що непоодинокі випадки, коли профспілкові комітети не ініціюють укладення нових договорів і не пролонгують раніше укладені. Виходить так, що на папері договори нібито є, а насправді від них нема ніякої користі.
У зарубіжних країнах, де діяльність профспілок активна і законодавчо оформлена, можливо і немає необхідності в законодавчому закріпленні обов’язку про початок переговорів. В Україні ринкові відносини перебувають лише у стадії становлення, тому доцільно встановити таку норму. Незважаючи на те, що із зазначення захисної і представницької функції профспілок випливає, що саме профспілка повинна виступати ініціатором переговорів, обов’язок почати переговори, думається, повинен бути покладений на власника. Роботодавець відповідає за організацію праці на підприємстві, тому саме він повинен нести відповідальність за належне нормативне забезпечення трудового процесу.
У такому разі роботодавця можна притягти до відповідальності за порушення цієї норми.
Сторони колективних переговорів зобов`язані надати робочій комісії, яка створюється ними ж для підготовки проекту колективного договору, всю інформацію, необхідну для визначення змісту колективного договору. Учасники переговорів підписують зобов`язання про нерозголошення даних, що становлять державну або комерційну таємницю.
Закон передбачає примирні процедури для урегулювання розбіжностей: складання протоколу розбіжностей, створення примирної комісії, право звернення до посередника за вибором сторін, допускається організація і проведення страйків, для підтримки своїх вимог профспілки можуть провести у встановленому порядку збори, мітинги, пікетування, демонстрації.
Проект колективного договору обговорюється в трудовому колективі й виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) трудового колективу. У випадку, якщо збори трудового колективу відхилять проект колективного договору або окремі його положення, сторони поновлюють переговори для пошуку необхідного рішення. Термін переговорів не повинен перевищувати 10 днів. Після цього проект загалом виноситься на розгляд зборів трудового колективу
Після схвалення проекту колективного договору загальними зборами він підписується уповноваженими представниками сторін не пізніше ніж через 5 днів з моменту його схвалення, якщо інше не встановлено зборами трудового колективу.
Угода (генеральна, галузева, регіональна) підписується уповноваженими представниками сторін не пізніше ніж через 10 днів після завершення колективних переговорів.
Колективний договір, угода набирають чинності з дня підписання їх представниками сторін або з дня, вказаного в колективному договорі, угоді. Після закінчення терміну дії колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть діючий, якщо інше не передбачене договором. У ст.3 Закону “Про колективні договори та угоди” не вказується термін, на який укладається колективний договір. Цей термін визначається угодою сторін. На практиці колективні договори укладаються терміном на 1-3 роки.
Галузеві та регіональні угоди підлягають повідомчій реєстрації Міністерством праці та соціальної політики, а колективні договори реєструються місцевими органами виконавчої влади.
Колективний договір зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування уповноваженого власником органу, від імені якого укладено цей договір. У разі реорганізації підприємства, установи, організації колективний договір зберігає чинність протягом строку, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін.
У разі зміни власника чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року. У цей період сторони повинні розпочати переговори про укладення нового чи зміну або доповнення чинного колективного договору.У разі ліквідації підприємства, установи, організації колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації.
На новоствореному підприємстві, в установі, організації колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін у тримісячний строк після реєстрації підприємства, установи, організації, якщо законодавством передбачено реєстрацію, або після рішення про заснування підприємства, установи, організації, якщо не передбачено їх реєстрацію.
Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.
Внесення змін і доповнень до колективного договору можливе лише за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором. Контроль за виконанням колективного договору здійснюється сторонами, що його уклали, чи уповноваженими представниками. Сторони, що підписали колективний договір, щорічно звітують про її виконання. На осіб, які представляють сторони колективного договору й ухиляються від участі в переговорах щодо укладання, зміни чи доповнення договору, або навмисно порушили строк переговорів, накладається штраф в розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вони несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.
Висновки.
Отже, розглянувши питання колективні договори та угоди, ми з’ясували, що колективний договір – це локальний нормативно-правовий акт, який служить стабілізатором прав роботодавця і працівника протягом дії колективного договору. Це чинник соціального захисту окремого найманого працівника від свавілля роботодавця.
Але, як показують перевірки стану укладання та реалізації колективних договорів на підприємствах, які належать до категорії малих з чисельністю працюючих від 15 до 200 чоловік, Державна інспекція праці Міністерства праці