З метою охорони інтересів власників рухомого майна у кодексі було вміщене знамените правило: “стосовно рухомих речей володіння визнається юридичною основою (права на річ)” (ст.2279). Мова, звичайно, іде про добросовісне володіння, але “добросовісність завжди мається на увазі, і той, хто вказує на недобросовісність (іншої особи) має цю недобросовісність довести (ст.2268).

Кодекс визначав власність, як “право користуватися і розпоряджатися речами найбільш абсолютним чином з тим, щоб користування не було таким, яке заборонене законами і регламентами” (ст.544). Власність на землю включає власність на те, що знаходиться над землею і під землею (ст. 552). Власник може саджати, зводити будівлі на свій розсуд, за винятком того, що встановлено у титулі “Про сервітути і земельні повинності”.

Власнику належить необмежене право розпоряджатися річчю, тобто продавати її, дарувати, закладати на свій розсуд. Власність на майно набувається і передається шляхом успадкування, дарування між живими або по заповіту у відповідності із зобов”язаннями ( ст. 711). Власність набувається також шляхом приєднання або включення до складу іншої речі і через давність.

Треба зазначити, що майно поділялося на рухоме і нерухоме (ст.516). Майно є нерухомим або за своєю природою, або за його призначенням, або внаслідок предмета, частиною якого воно є. Земельні ділянки і будівлі є нерухомим майном за їх природою (ст.518). Вітряні і водні млини, закріплені на стовпах і тим самим складають частину будівлі, є також нерухомим майном за своєю природою.

Не зібраний врожай і фрукти на деревах є нерухомим майном ; з того моменту, як колоски зріжуть, а фрукти зірвуть, хоча б й не було зібрано врожай, вони є рухомим майном.

Предмети, які власник землі встановив на своїй ділянці для її обслуговування і експлуатації, є нерухомостями із-за їх призначення. Отже, нерухомостями, у відповідності з їх призначенням, є такі предмети, які власник встановив на своїй ділянці для її обслуговування і експлуатації: тварини, люди для обробітку землі; землеробське знаряддя, насіння, дані фермерам або особам, яким землю здано з покладенням на них обов”язку відавати частину врожаю; голуби у голуб”ятнику; кролики у клітках; вулики; риба в ставках; преси, котли, апарати для перегонки, бочки..

Майно є рухомим за його природою або за законом (ст. 528).

За своєю природою є рухомостями предмети, які можуть змінити своє місце знаходження, зокрема, коли вони рухаються самі, як наприклад, тварини, або ж коли вони не можуть змінити свого місця самостійно, а тільки під впливом сторонньої сили, як наприклад, неживі предмети.

Є рухомостями за законом зобов”язання і позови, що мають предметом сплату грошових сум або (право на) рухомі речі, акції або частки у фінансових, торговельних або промислових компаніях, навіть якщо компаніям належало б нерухоме майно, зв”язане з цими підприємствами.

Приватні особи мають право вільного розпорядження майном, яке їм належить…

На майно можна мати або право власності, або просте право користуваня, або тільки право вимагати виконання земельних повинностей (сервітутів).

2.2. “Шлюбне” право

За кодексом Наполеона чоловік – глава сім”ї, що концентрує у своїх руках усе сімейне майно. Шлюб реєструється світською владою. Ст. 213 вказує, що “чоловік має захищати свою дружину, а дружина – слухатися чоловіка”. Дружина зобов”язана жити разом з чоловіком і слідувати за ним, якщо він змінить місце проживання. Вона не могла відчужувати і набувати майно та виступати у суді без дозволу чоловіка (ст.ст. 215-216). Причиною розлучення було: подружня зрада, жорстоке ставлення, образа, ув”язнення одного з подружжя за злочин. Правда, дружина могла вимагати розлучення із-за зради, якщо чоловік поселить свою коханку в одному будинку з дружиною.

Влада над дітьми належить батькові. Якщо батько “має досить серйозні причини до незадоволення поведінкою дитини”, то коли вона досягне 16 років, він може позбавити її волі строком на 6 місяців.

2.3. Спадкове право

Розпоряджатися майном за заповітом, якщо була одна дитина, можна було половиною мана, якщо двоє – четвертою частиною. Якщо не було дітей, а були батьки, то ѕ. Успадкувати майно могли родичі до 12 ступеня. Коло законних спадкоємців було обмежене шостим ступенем родичання. Найближчий ступінь родичання виключає решту, тобто, якщо є діти, то решта родичів не має права на спадщину.

2.4. Договірне право

Договір є угода, через яку одна або декілька осіб зобов”язуються один перед іншим аб оперед декількома іншими особами дати що-небудь, зробити що-небудь або не робити чогось (ст. 1101).

Чотири умови є суттєвими для дієвості угоди:

Дійсна угода відсутня, якщо вона була дана лише внаслідок помилки або якщо вона була вирвана насильно чи обманом.

Договір не може відхилятися з причини насилля, якщо після того, як насилля припинилося, цей договір було схвалено або прямо, або мовчазно, або через пропущення терміну, встановленого законом для надання вимоги про відновлення.

Будь-яка особа може укладати договори, якщо вона не оголошена неспроможною у відповідності із законом.

Неспроможними для укладення договору є (ст .1124):

Предметом договору є те, що одна сторона зобов”язується дати,, або те, що одна сторона зобов”язується зробити, або що вона зобов”язується не робити.

Зобов”язання, яке не має основи, або має неправдиву основу, або має недозволену основу, не може бути чинним.

Угоди, укладені на основі закону, займають місце закону для тих, хто їх уклав.

Вони можуть бути відмінені лише за взаємною згодою сторін або з причин, у