Таким чином, як було показано вище, визначення поняття господарських злочинів, їх родовий об'єкт та класифікацію цих злочинів – дискусійні питання в юридичній літературі.

2. Аналіз основного складу злочину, який полягає в протидії законній господарській діяльності

2.1. Об’єкт злочину, передбаченого ст. 206 Кримінального кодексу України

Ст. 42 Конституції України проголошує, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Згідно зі ст. 5 Закону України від 7 лютого 1991 р. із змінами "Про підприємництво" принципами підприємницької діяльності визнаються: вільний вибір видів діяльності; залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян; самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства; вільний найом працівників; залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством; вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством; самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Суспільна небезпека злочину, передбаченого ст. 206 КК, якраз і визначається порушенням вказаних вище конституційних приписів і принципів підприємництва.

Протидія законній господарській діяльності посягає на свободу господарської діяльності, яка є основним безпосереднім об'єктом злочину, відповідальність за який передбачена ст.206. При вчиненні кваліфікованих видів злочину додатковими безпосередніми об'єктами можуть бути життя і здоров'я, відносини власності та інші.

Законною господарською діяльністю є будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт (абз.4 ч.1 ст.1 Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 p., тобто здійснюється особою, яка має право займатися господарською діяльністю взагалі чи окремими її видами, зареєстрована як суб'єкт підприємництва, має дозвіл на здійснення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, дотримується норм чинного законодавства, що регулює господарську діяльність, в тому числі і встановлених ним обмежень.

Протидія незаконній господарській діяльності за наявності підстав може кваліфікуватися як самоправство, службовий злочин, злочин проти власності, життя чи здоров'я тощо [17, с. 426].

2.2. Об’єктивна сторона досліджуваного злочину

З об'єктивної сторони злочин виражається в активних діях винного - протиправній вимозі: 1) припинити займатися господарською діяльністю;
2) обмежити господарську діяльність; 3) укласти яку-небудь угоду, виконання якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси особи, яка займається господарською діяльністю; 4) не виконувати укладену угоду, невиконання якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є спосіб вчинення злочину, який може виражатися в 1) погрозі застосування насильства, пошкодження чи знищення майна (ч.1); 2) застосуванні насильства (ч.2 чи ч.3); 3) пошкодженні або знищенні майна (ч.2 ст.206).

Залежно від характеру і змісту погроза застосування насильства над потерпілим або близькими йому особами є ознакою основного складу злочину, передбаченого ч.1 (неконкретизована погроза застосувати будь-яке насильство, за винятком погрози вбивством чи нанесенням тяжких тілесних ушкоджень), або перетворює його в кваліфікований склад, передбачений ч.2 (погроза вбивством або заподіянням тяжких тілесних ушкоджень). Погроза пошкодженням чи знищенням майна потерпілого або близьких йому осіб, незалежно від його виду і вартості, є ознакою тільки основного складу злочину. Реальне застосування до потерпілого чи близьких йому осіб насильства, залежно від його характеру, перетворює злочин в його кваліфікований, передбачений ч.2 (застосування насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я), або в особливо кваліфікований, передбачений ч.3 (застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я), види. Пошкодження або знищення майна потерпілого або близьких йому осіб є кваліфікованим видом складу злочину, передбаченого ч.2, а якщо заподіяна знищенням чи пошкодженням майна шкода є великою, то має місце особливо кваліфікований склад злочину (ч.3). Наслідки не є ознакою основного складу злочину (ч.1), який є формальним складом, їх наявність у вигляді великої шкоди чи інших тяжких наслідків утворює особливо кваліфікований вид складу злочину (ч.3 ст.206) [17, с. 427].

Протидія господарській діяльності — це протиправна, висловлена у категоричній формі, доведена до суб'єкта господарської діяльності будь-яким способом (усно, по телефону, письмово, через інших осіб тощо) вимога:—

припинити негайно чи через певний час займатися господарською діяльністю взагалі або певними її видами;—

обмежити здійснювану господарську діяльність чи окремі її види (зменшити обсяги, змінити форми і способи здійснення, відмовитись від встановлених договірних зв'язків з певними господарюючими суб'єктами, приєднатись до бойкоту будь-якого господарюючого суб'єкта, розірвати укладений договір чи відмовитись від його належного виконання, не виконувати взагалі чи неналежним чином виконувати договірні зобов'язання тощо);—

укласти супроти волі суб'єкта господарської діяльності яку-небудь угоду, виконання якої може обмежити законні права чи інтереси;—

не виконувати укладену раніше угоду за наявності наміру її виконати.

Під угодою, виконання якої може обмежити законні права чи інтереси суб'єкта господарської діяльності, необхідно розуміти будь-які угоди, якими обмежується свобода господарської діяльності, за винятком угод майнового характеру, виконання яких пов'язане з заподіянням прямої матеріальної шкоди суб'єкту господарської діяльності чи з несенням ним матеріальних затрат на їх виконання. Примушування