Конкретні приклади використання службовою особою службового становища, що обмежує свободу підприємницької діяльності, наводяться П.П.Андрушком. Це, зокрема, неправомірна відмова у видачі ліцензії на здійснення певних видів діяльності, відмова у наданні кредиту, в укладенні чи продовженні дії договору оренди, проведення систематичних необґрунтованих перевірок діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, що блокує його роботу, вилучення документів [8, с. 11].

З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом і наявністю спеціальної мети - примусити особу перестати займатися господарською діяльністю чи обмежити її, або укласти будь-яку угоду, виконання якої може обмежити її законні права (інтереси) (абз.2 п.17 постанови ПВСУ від 25 грудня 1992р. №12 "Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності") [7, с.141].

3. Кваліфікуючі ті особливо кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 206 Кримінального кодексу України

Кваліфікуючими ознаками злочину згідно з ч. 2 ст. 206 КК є:
1) повторність; 2) вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб;
3) погроза вбивства чи тяжких тілесних ушкоджень; 4) застосування насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я; 5) пошкодження чи знищення майна.

Повторність має місце у разі вчинення протидії законній господарській діяльності тією особою, яка раніше вже вчинила злочин, передбачений будь-якою частиною ст. 206 КК, незалежно від того, була вона за нього засуджена чи ні. Згідно з ч. 4 ст. 32 КК, повторність як різновид множинності злочинів відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено чи знято. Передбаченої ч. 2 ст. 206 КК повторності не буде також у разі встановлення ознак продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Фізичне насильство, про яке йде мова у ч. 2 і ч. 3 ст. 206 КК, - це протиправний, всупереч волі потерпілого вплив на його організм, як на зовнішні частини і тканини тіла людини, так і на внутрішні органи (отруєння тощо). При цьому фізичне насильство не вичерпується механічним травмуванням частин людського організму і включає в себе застосування винним газоподібних і порошкоподібних речовин, рідин, скажімо, соляної кислоти. Поняттям фізичного насильства охоплюється також позбавлення чи обмеження особистої свободи людини. КК України не Містить легальних визначень насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я, та насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого.

Визначаючи зміст поняття "насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я", вчені і практики зазвичай звертаються до п. 9 постанови Пленуму ВСУ від 25 грудня 1992 р. № 12 "Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності" [7, с. 139]. Під таким насильством необхідно розуміти заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не призвело до короткочасного розладу здоров'я або короткочасної втрати працездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (нанесення ударів, побоїв, обмеження чи незаконне позбавлення волі) за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння. Такі насильницькі дії, вчинені в процесі протидії законній господарській діяльності, повністю охоплюються ч. 2 ст. 206 і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК не потребують.

Особливо кваліфікуючими ознаками аналізованого злочину згідно з ч. З ст. 206 КК є: 1) вчинення злочину організованою групою; 2) використання службовою особою службового становища; 3) застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я; 4) заподіяння великої шкоди;
5) спричинення інших тяжких наслідків.

Поняття організованої групи розкривається у ч. 3 ст. 28 КК. Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Організована група вважається більш небезпечною формою співучасті, яка відрізняється від групи осіб за попередньою змовою за такими ознаками:
1) стійкість (для групи осіб за попередньою змовою ця ознака, яка, щоправда, носить оціночний характер, не є обов'язковою); 2) спрямованість на вчинення двох або більше злочинів (група за попередньою змовою може бути створена і для вчинення одного злочину); 3) кількість учасників (організована група складається з трьох або більше учасників, а група за попередньою змовою — з двох і більше осіб). Дії всіх учасників організованої групи незалежно від того, яку конкретну роль вони виконували під час скоєння протидії законній господарській діяльності, мають кваліфікуватись лише за ч. 3 ст. 206 КК без посилання на ст. 27 КК ("Види співучасників").

Поняття фізичного насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, розкривається у п. 10 постанови Пленуму ВСУ від 25 грудня 1992 р. № 12 "Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності" [7, с. 140]. За наслідками, які настали, до зазначеного насильства належить заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що