Контрольна з права
План
Вступ
Господарський злочин – суспільно небезпечне, протиправне винне діяння, яке завдає шкоди схваленим і охоронюваним державою суспільним відносинам в сфері економіки.
Аналіз чинного законодавства України дає підстави стверджувати, що велика кількість статей кримінального закону(КК), Цивільного кодексу(ЦК) України прямо пов”язана з правовими нормами регулюятивного характеру, які встановлюють схвалені і підтримувані державою моделі (стандарти) поведінки суб”єктів у тих чи інших сферах суспільного життя. Статті КК про господарські злочини, як показує їх вивчення, входять в тісний зв”язок у першу чергу із законодавством економічним і цивільно-правовим, з правовими та інститутами, які регулюють питання підприємницької діяльності та її організаційних форм, правила виробничої торгівельної, іншої комерційної і господарської діяльності.
Саме родовий об”єкт є для певної групи однорідних злочинів критерієм, який відображає її специфіку, дає змогу правильно класифікувати одну специфічну групу злочинів від інших.
Визначаючи об”єкт господарських злочинів, вчені-криміналісти виходять перш за все з аналізу злочинних посягань. Окрім цього, застосовуються і вироблені наукою кримінального права положення, які розкривають внутрішню структуру об”єкта злочину.
1. Злочини і правопорушення
Відповідальність у господарському праві – це комплексний правовий інститут, який має свій особливий предмет регулювання – господарські правопорушення.
Господарське правопорушення – це протиправна дія або бездіяльність суб”єкта господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов”язками зазначеного суб”єкта, порушує суб”єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб. Господарські правовпорушення можна кваліфікувати за видами і систематизувати в окремі групи за певними критеріями.
Так, залежно від юридичної підстави (тобто які юридичні норми порушені) розрізняються договірні та позадоговірні правопорушення. В свою чергу договірні правопорушення поділяються на:
Правопорушення на стадії виникнення договорів: порушення строків укладення договорів; процедури врегулювання розбіжностей, що виникають при їх укладенні; укладення договорів, що суперечать вимогам закону, цілям діяльності юридичної особи, або укладання договорів з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (статті 48,49 і 50 ЦК);
Порушення строків виконання договірних та інших господарських зобов”язань щодо поставки продукції та товарів (найпоширеніші в господарській практиці), перевезення вантажів, виконання робіт та ін. Прострочення виконання зобов”язання загалом тягне за собою сплату боржником визначеної законом чи договором неустойки, штрафу, пені (статті 179,213-215 і 356 ЦК).
Порушення господарських зобов”язань щодо якості поставленої продукції (товарів), виконаних робіт, наданих послуг.
Порушення державної дисципліни цін, пов”язані з виконанням договорів. Закон України “Про ціни і ціноутворення” від 3 грудня 1990р. і Закон України “Про підприємства в Україні” (ст. 23) передбачають, що у разі порушення підприємством ціни (при реалізації за договором продукції) надлишково одержана сума підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету.
Порушення у сфері кредитних та розрахункових відносин, пов”язані з виконанням господарських договорів.
Порушення господарських зобов”язань щодо перевезень вантажів: зобов”язань з планів перевезень (неподача перевізнихзасобів, неприд”явлення вантажів до перевезення); простій транспортних засобів під навантаженням і розвантаженням понад встановлені терміни; втрата, нестача, пошкодження вантажу; прострочення доставки вантажу тощо.
Предметом господарсько-правової відповідальності є також позадоговірні правопорушення:
Порушення законодавства про захист економічної конкуренції (антиконкуренті узгоджені дії; зловживання монопольним (домінуючим) становищем; антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю).
Порушення прав власносника як поєднаних, так і не поєднанних з позбавленням прав володіння тощо.
Об”єднуючи в самостійний розділ Особливої частини КК злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, законодавець виходить із спільності їх родового об”єкта, яким є суспільні відносини, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг.
Безпосереднім об”єктом цих злочинів виступають конкретні суспільні відносини, що складються у певній сфері господарської діяльності. Так, наприклад, безпосереднім об”єктом злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 202 (порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю), є суспільні відносини у сфері підприємницької діяльності. При вчиненні деяких злочинів у сфері господарської діяльності шкода заподіюється крім основного ще і додатковому безпосередньому об”єкту. Так, наприклад, безпосереднім об”єктом такого злочину, як випуск або реалізація недоброякісної продукції, є суспільні відносини, що забезпечують випуск доброякісної продукції, а додатковим можуть виступати життя та здоров”я споживача.
З об”єктивної сторони більшість злочинів у сфері господарської діяльності вчиняються шляхом дії (наприклад, фіктивне підприємництво, протидія законній господарській діяльності, незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків, контрабанда, тощо). Окремі злочини можуть виразитися тільки у бездіяльності (ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов”язкових платежів тощо).
Велику частину злочинів у сфері господарської діяльності слід віднести до злочинів з формальним складом. Тому такі злочини необхідно вважати закінченими незалежно від настання наслідків, тобто з моменту вчинення вказаних у законі дій. Так, виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту чи збут підроблених грошей, державних цінних паперів або білетів державної лотереї є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з указаних дій, а не з моменту настання негативних наслідків внаслідок цих дій.
Серед злочинів у сфері господарської діяльності є злочини з так званим матеріальним складом, тобто такі, для об”єктивної сторони яких необхідно встановити не тільки суспільно небезпечне діяння, а й настання шкідливих наслідків, це наприклад, приховування сійкої фінансової неспроможності, доведення до банкрутства.
Відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності законодавець пов”язує з розміром