За сферою дії з-поміж гарантій прав і свобод розрізняють міжнародно-правові (планетарні) гарантії, гарантії регіональних міжнародних співтовариств, внутрішньодержавні та автономні.

Розглянемо більш докладно кожен з цих класифікаційних рядів.

Загальні гарантії

Політичними, економічними, соціальними, ідеологічними і культурними гарантіями прав і свобод особи є відповідні суспільні сфери - політична, економічна, соціальна, ідеологічна і культурна, які історично склались і функціонують у суспільстві. З точки зору механізму впливу даних гарантій на права і свободи особи, перераховані гарантії можуть бути віднесені до таких, що забезпечують найбільш повну і всебічну реалізацію прав і свобод особи за наявних політичних, економічних та інших передумов.

В Україні політичними гарантіями прав і свобод особи виступають головні принципи функціонування і устрою української держави, до яких належать принципи народовладдя; принципи державного суверенітету, що передбачають верховенство, самостійність, незалежність, повноту і неподільність державної влади; розподіл владних повноважень між незалежними та взаємозв'язаними гілками - законодавчою, виконавчою та судовою; політичний плюралізм тощо.

Економічні гарантії прав і свобод в Україні втілюються у багатоплановому функціонуванні економіки, в існуючій системі багатоманітності форм власності - державної, колективної, приватної, комунальної та інших як рівноправних і в однаковій мірі захищених юридично, а також в економічній самостійності, що забезпечує юридичну рівність учасникам економічних відносин.

Соціальними гарантіями прав і свобод особи виступає весь комплекс відносин і взаємозв'язків вільного громадянського суспільства. Соціальні гарантії включають заборону розпалювання соціальної, расової ворожнечі, національного і релігійного розбрату, передбачають рівність прав чоловіка і жінки, заборону встановлення привілеїв чи обмежень за приналежністю до певної раси, за кольором шкіри, політичними, релігійними та іншими переконаннями, статтю, етнічним та соціальним походженням, майновим станом, місцем проживання, за мовними або іншими ознаками.

Ідеологічні гарантії прав і свобод особи в сучасній Україні виявляються у загальному визнанні та сприйнятті загальнолюдських гуманістичних цінностей, ідей демократичної правової соціальної держави і громадянського суспільства, верховенства права та соціальної справедливості. Культурні та духовні гарантії прав і свобод особи в Україні втілюються в законодавчому закріпленні свободи віросповідання, в існуючій системі освіти, науки, культури та вільному до них доступі.

Спеціальні (юридичні) гарантії

Якщо загальні гарантії прав і свобод особи належать до таких, що забезпечують реалізацію прав і свобод особи завдяки наявним політичним, економічним, соціальним, ідеологічним та культурним, тобто загальним передумовам, то спеціальні гарантії, до яких належать юридичні або правові гарантії прав і свобод особи, належать до таких, що забезпечують реалізацію, охорону і, у разі необхідності, захист прав і свобод особи специфічними правовими засобами. Отже, зміст юридичних гарантій прав і свобод особи полягає у тому, що вони виступають у якості спеціального правового засобу реалізації, охорони і захисту прав і свобод особи.

В цілому правові гарантії прав і свобод особи - це встановлені законом юридичні засоби забезпечення реалізації, охорони і захисту прав і свобод. Держава, закріплюючи права і свободи особи в законах, тим самим бере на себе зобов'язання створювати умови для їх забезпечення: надавати громадянам справжні можливості для практичної реалізації ними своїх прав і свобод; охороняти права і свободи особи шляхом усунення будь-яких можливостей для їх порушення; захищати права і свободи особи у випадку незаконного їх порушення, коли таке порушення вже сталося. Ці зобов'язання держави щодо забезпечення прав і свобод особи, зафіксовані в законодавстві, і є їх юридичними гарантіями.

Юридичні гарантії прав і свобод особи поділяються на матеріальні, процесуальні, організаційно-правові, галузеві та інституційні. Розглянемо кожний з перерахованих видів гарантій.

Матеріальні гарантії прав і свобод особи - це передбачені законодавством найважливіші умови забезпечення охорони і захисту цих прав і свобод, які мають загальнообов'язковий характер. Принцип дотримання державою прав і свобод особистості закріплено в більшості конституцій демократичних держав. Конституція України не є винятком. В статті 3 Конституції України проголошується: "Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави".

За Конституцією України всі люди вільні і рівні в своїй гідності та правах, а права і свободи людини є невідчужуваними і непорушними (cт.21). Права і свободи людини не вичерпуються Конституцією, вони гарантовані і є довічними. В Конституції України також проголошується заборона антиправового (правопорушного) законодавства: "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод" (cт.22). Отже, держава визнає існування природних невідчужуваних від особи прав і свобод, перелік яких не вичерпується визначеними в Конституції правами і свободами.

Процесуальні гарантії прав і свобод особи - це встановлені законом засоби забезпечення прав і свобод особи в процесі захисту цих прав і свобод під час здійснення правосуддя у разі їх незаконного порушення.

Організаційно-правові гарантії прав і свобод особи - це передбачена законодавством організаційна діяльність державних органів та недержавних організацій по забезпеченню, охороні і захисту прав і свобод особи. Основними організаційними гарантами прав і свобод людини за Конституцією України є Верховна Рада, яка визначає виключно законами України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, а також основні обов'язки (ст.92); Президент України, який є гарантом додержання прав і свобод людини і громадянина (ст.102); Кабінет Міністрів, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (ст.116), які вживають заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; місцеві державні