Крім вищенаведених, серед організаційних гарантів захисту прав і свобод людини та громадянина можна назвати також політичні партії і громадські організації, що здійснюють і захищають права і свободи громадян, які в них об'єдналися (ст.36); органи місцевого самоврядування (ст.143); міжнародні судові установи та відповідні органи міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (ст.55), до яких може звернутись громадянин України у випадку, коли внутрішньодержавні засоби захисту його прав і свобод є вичерпаними. Наприклад, громадяни України, яка є членом Ради Європи і ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основних свобод, мають право звертатися в Європейський суд з прав людини у тому разі, коли всі внутрішньодержавні засоби захисту цих прав є вичерпаними.

Галузеві гарантії прав і свобод особи - це юридичні засоби реалізації, охорони і захисту прав і свобод особи, які містяться у правових нормах відповідних галузей права. Найважливішим видом галузевих гарантій прав і свобод особи є конституційні гарантії. Конституційні гарантії прав і свобод особи - це сукупність встановлених Конституцією норм, які є основним засобом захисту прав і свобод людини, а також певна система встановлених Конституцією правозахисних інститутів разом з основними принципами їх діяльності.

У правових нормах цивільного, сімейного, трудового права містяться відповідні гарантії цивільних, сімейних, трудових прав і свобод громадян. Так, у цивільному праві гарантується реалізація, охорона і захист майнових і деяких особистих немайнових прав і свобод: свобода підприємницької діяльності, захист права власності, авторських прав та ін.; норми сімейного права гарантують рівноправність чоловіка і жінки у сімейному житті, захист прав і законних інтересів членів сім'ї, що потребують допомоги, в першу чергу - дітей; в нормах трудового права передбачено широкий захист права громадян на працю тощо. Галузеві гарантії прав і свобод особи містяться і у нормах інших галузей - адміністративній, кримінальній, виправно-трудовій та інших.

Юридичну відповідальність можна віднести до особливого виду юридичних гарантій прав і свобод особи. Ідеться про такі функції, як штрафна або каральна (за скоєне правопорушення правопорушник зазнає втрат особистого, матеріального або іншого характеру), попереджувальна (юридична відповідальність є засобом попередження нових правопорушень через загрозу для правопорушника зазнати певних втрат за скоєне правопорушення), виховна (здійснюється психологічний вплив на свідомість правопорушника), правовідновлювальна (компенсація потерпілій стороні порушених прав). Ці функції дозволяють юридичній відповідальності виступати у якості ефективної гарантії прав і свобод особи.

Як вже було зазначено, гарантії прав і свобод особи поділяються на міжнародні, регіональні, внутрішньодержавні та автономні. Розглянемо ці види гарантій більш докладно.

Міжнародні гарантії прав і свобод особи є принципово новим типом гарантій прав і свобод для країн пострадянського блоку, адже через міжнародну ізоляцію міжнародні гарантії на них не розповсюджувались. Взагалі, до Другої світової війни переважала думка, що відносини між державою і особою щодо захисту прав і свобод є суто внутрішньою справою і ці проблеми мають регулюватися внутрішньодержавним законодавством. Але тяжкі злочини проти людства, скоєні фашистськими та іншими тоталітарними режимами, переконали міжнародну спільноту в необхідності впровадження широкого міжнародного захисту прав людини. В наш час міжнародні гарантії прав і свобод особи набувають дуже важливого значення.

Основний зміст міжнародних гарантій прав і свобод особи знайшов своє відображення в Статуті Організації Об'єднаних Націй, Загальній декларації прав людини, міжнародних пактах про права людини та ін. На міжнародному рівні охорона і захист прав людини здійснюються в межах діяльності ООН та її спеціалізованих закладів. Важливе значення в цьому плані має діяльність Ради Безпеки ООН, комітетів Генеральної Асамблеї ООН, Міжнародного Суду ООН, і, зокрема, таких спеціалізованих закладів, як Комітет з прав людини, Комітет з прав дитини, Комітет проти катувань. Країни, які є членами Організації Об'єднаних Націй, беруть на себе зобов’язання щодо втілення основних положень підписаних ними міжнародних договорів з питань охорони і захисту прав людини.

Сучасне міжнародне право не тільки захищає індивіда від протиправних посягань на його свободу, але й надає кожному право на прямий доступ до міжнародних правозахисних органів в тому випадку, коли вичерпано всі внутрішньодержавні засоби захисту його прав і свобод. З цього випливає, що загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міжнародні договори України є складовою частиною її правової системи.

Внутрішньодержавні гарантії прав і свобод особи закріплюються в конституціях та інших законодавчих актах держав, забезпечуються відповідними матеріальними і організаційними засобами. Під автономними гарантіями розуміють гарантії, зафіксовані в законодавстві складових частин федеративних держав (штатів, республік, областей, земель, провінцій).

Проаналізувавши систему гарантій прав і свобод особи в країні, можна зробити висновок, що в Україні існує практично необмежене коло засобів захисту прав і свобод людини і громадянина. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Але одночасно існує така проблема: хоча права і свободи особи, а також гарантії реалізації і захисту цих прав і свобод, закріплені в Конституції, сучасне становище в сфері прав і свобод людини і громадянина свідчить про те, що гарантованість практичної реалізації, охорони і