Питання, які стосуються призначення штрафу неповнолітньому, а також виникають у зв”язку з ухиленням від його сплати, вирішуються відповідно до ст. 52.

Мінімальний розмір штрафу, який приначається неповнолітнім, становить тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст.53). Максимальний же розмір штрафу для неповнолітнього визначається санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу, але не може перевищувати п”ятисот неоподатковваних мінімумів доходів громадян. У разі неможливості сплатит штрафу суд, відповідно до ч. 4 ст. 53, може замінити засудженому неповнолітньому у віці від 16 до 18 років несплачену суму штрафу на покарання у виді громадських робіт із розрахунку десять годин громадських робіт за один встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або виправними роботи із розрахунку один місяць виправних робіт за чотири встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Кодекс законів про працю України. Однак тривалість виправних робіт для неповнолітнього і в цьому випадку не може перевищувати одного року.

3.2. Громадські та виправні роботи

Громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому з урахуванням обмежень, встановлених в ч. 1 ст. 100. Вони стосуються віку особи, якій призначається таке покарання, мінімальної і максимальної загальної тривалості громадських робіт для неповнолітніх, їх щоденної тривалості.

Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому, який на момент призначення покарання з дотриманням відповідних вимог законодавства про працю прийнятий на роботу за трудовим договорм (контрактом) постійно чи тимчасово на строк, який відповідає принаймні тривалості призначеного покарання. Не може призначатися таке покарання тим неповнолітнім, при прийняття яких нароботу не дотримано вимог трудового законодавства, або які виконують роботу за цивільно-трудовим договором чи працюють тимчасово, на термін, менший від тривалості виправних робіт Там же.

Виправні роботи призначаються неповнолітнім, які досягли 16-річного віку. Якщо в передбаченому законом порядку було прийнято на роботу особу, яка досягла 15-річного віку, то їй також може бути призначене покарання у виді виправних робіт.

Суворість обмежень, якими супроводжуються виправні роботи для неповнолітніх, менша, ніж такого ж виду покарання для дорослих: зменшено його максимальний строк до 1 року; встановлено менші розміри відрахування із заробітку засудженого в дохід держави.

Особливості відбування виправних робіт неповнолітнім встановлюються кримінально-виконавчим законодавством України. При цьому мають враховуватися пільги, встановлені для неповнолітніх законодавством про працю.

За ухилення неповнолітніх від відбування виправних робіт настає кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 389. При цьому неповнолітньому може бути призначено покарання у виді арешту на строк, передбачений ст. 101 для цієї категорії засуджених.

3.3. Арешт

Повнолітні повинні відбувати арешт окремо від дорослих засуджених. Умови відбування арешту неповнолітніми визначаються кримінально-виконавчим законодавством.

Порівняно з дорослими засудженими тривалість арешту для неповнолітніх істотно скорочена – удвічі мінімальний термін і в чотири рази – максимальний.

Арешт призначається неповнолітнім, які на момент постановлення вироку досягли 16-річного віку. Сам же злочин, за який призначається арешт, може бути вчинений і до досягнення 16-річного віку.настання повноліття у період відбування арешту не є підставою для зміни тривалості арешту порівняно з тією, яка обмежена ст. 101.

Неповнолітні, які є військовослужбовцями (зокрема, курсанти військових навчальних закладів), відбувають арешт на гауптвахті (ч. 2 ст. 60).

Відповідальність за втечу з-під арешту настає за ст. 393.

3.4. Позбавлення волі на певний строк

Позбавлення волі на певний строк – це найбільш суворе покарання в системі покарань, які можуть застосовуватися до неповнолітніх. Воно має призначатися тоді, коли, на переконання суду,всі інші, більш м”які покарання не дають змоги досягти мети кримінального покарання.

Неповнолітні відбувають це покарання у спеціальних виховних установах. Їхні види відбування покарання у них визначаються згядно з кримінально- виконавчим законодавством.

Неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, покарання у виді позбавлення волі не призначається. Таким засудженим мають бути призначені інші покарання із вказаних у санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу з урахуванням ст. 98 – штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт. Відповідно до п/п “а” п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу особи, засудженні вперше до покарання у вигляді позбавлення волі за злочини невеликої тяжкості, вчинені у віці до 18 років, підлягають звільненню від покарання.

Тривалість позбавлення волі для неповнолітніх визначаєтьсяз урахуванням положень ст.ст.63 та 102, а також санкції статті Особливой частини Кримінального кодексу. Мінімальний строк позбавлення волі для неповнолітнього, як і для дорослого засудженого, становить 1 рік. Максимальна тривалість такого покарання визначається санкцією сатті Особливої частини Кодексу, однак вона не може перевищювати строків, вказаних в ч. 3 ст. 102. Ці строки диференційовані залежно від ступеня тяжкості злочину. За особливо тяжкий злочин,пав”язаний з умисним позбавленням життя людини, неповнолітньому може бути призначене позбавлення волі стрком до 15 років.

Положення ст. 102 стосуються покарання у виді позбавлення волі, що призначається за окремий злочин особі, яка не досягла до вчинення злочину 18-річного віку. При призначенні покарання за сукупністю вироків або сукупністю злочинів сілд керуватися ч. 2 ст.103, згідно з якою неповнолітнім може бути призначене позбавлення волі і на більш тривалий строк – до 15 років.

4. Призначення покарання

Признаючаючи покарання неповнолітньому, суд повинен врахувати більш широке коло обставин, ніж при призначенні покарання особі, яка вчинила злочин після досягнення повноліття. Серед них: 1) загальні засади