Громадянство України. Принципи і правове регулювання

Зміст

Вступ

Тема даної курсової роботи – „Громадянство України. Принципи і правове регулювання”.

Мета написання даної роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з поняттям, сутністю, принципами та сучасним станом правового регулювання громадянства України..

Основними завданнями при написанні роботи стали:

підбір та аналіз нормативних та наукових джерел, присвячених питанням громадянства;

узагальнення отриманих даних;

оформлення результатів дослідження у вигляді дійсної курсової роботи.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що в 2001-му році відбулись значні зміні в законодавстві України з питань громадянства. Ці зміни потребують ретельного дослідження

В роботі розкриті наступні питання:

громадянство України як один з інститутів конституційного права;

набуття або припинення громадянства України за діючим законодавством;

особливості оформлення документів з питань громадянства особами, які перебувають в закордоном.

При написанні роботи автором були використані: Конституція України, Закони України, Укази Президента України, Постанови та Розпорядження Кабінету Міністрів України, підручники, монографії, наукові статті вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань конституційного та права тощо.

1. Громадянство України як один з інститутів конституційного права

Найхарактернішим зв'язком особи (людини) з державою є її громадянство, як постійний політико-правовий зв'язок індивіда (особистості) з державою, що відображається в їхніх взаємних правах та обов'язках. Підстави й порядок набуття чи втрати громадянства України передбачені Законом України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року N 2235-III.

Іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України, користуються правами і виконують обов'язки, передбачені зако-ном України, який не повинен суперечити загально-визнаним принципам міжнародного права і Консти-туції України.

Громадянин України має право змінити гро-мадянство і не може бути позбавлений права на гро-мадянство, не може бути вигнаним за межі України або виданим іншій державі. Україна гарантує піклу-вання й захист своїм громадянам, які перебувають поза її межами.

Передумовою, підставою виникнення в особи прав та обов'язків громадянина є її належність до грома-дянства будь-якої держави. Тому, перше ніж розгля-нути основні права та обов'язки громадян, треба да-ти визначення громадянства.

Громадянство України — постійний правовий зв'язок особи з державою Україна, який знаходить своє вираження в їхніх взаємних правах та обов'язках.

Громадянство в Україні регулюється Конститу-цією, Законом України "Про громадянство України" і прийнятими відповідно до них законодавчими актами України.

За період дії Закону України «Про громадянство України» від 8 жовтня 1991 року до нього п’ять разів вносилися зміни й доповнення. А 18 січня 2001 року Верховна Рада прийняла у новій редакції Закон «Про громадянство України», який набрав чинності 1 березня 2001 року.

На виконання вимог нової редакції Закону про громадянство, Указом Президента України від 27 березня цього року № 215/2001 затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Оцінюючи в цілому нову редакцію закону та зміст зазначеного Порядку, необхідно відмітити, що багато осіб, які постійно проживають в Україні, зможуть, при бажанні, отримати громадянство України.

Закон України "Про громадянство України" складається з преамбули й 6-ти розділів (29 статей)

У преамбулі зазначено, що Цей Закон відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

В статті 2 Закону „Про громадянство” визначаються принципи законодавства України про громадянство:

„Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:

єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;

запобігання виникненню випадків безгромадянства;

неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;

визнання права громадянина України на зміну громадянства;

неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя;

рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;

збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.”

Відповідно до статті 3 Закону України „Про громадянство” громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", а також діти таких осіб, які прибули разом з батьками в Україну, якщо на момент прибуття в Україну вони не досягли повноліття;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті