Фізичні особи, які ввозять на митну територію України алкогольні на-пої та тютюнові вироби в обсягах, що підлягають обкладанню ввізним ми-том, сплачують акцизний збір під час митного оформлення товарів на під-ставі вантажної митної декларації з пред'явленням товарних чеків, а у разі їх відсутності - виходячи з індикативних цін.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних то-варів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок підпри-ємства - платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів за готівку, - дата оприбуткуван-ня грошей в касі платника акцизного збору;

дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Сплата акцизного збору до бюджету за алкогольні напої і тютюнові вироби має свої особливості. Так, акцизний збір за алкогольні напої і тю-тюнові вироби сплачується шляхом придбання (купівлі) продавцями цих товарів марок акцизного збору.

Марка акцизного збору - спеціальний паперовий знак, що наклеюєть-ся на алкогольні напої і тютюнові вироби для підтвердження сплати акци-зного збору.

Марки акцизного збору продаються Державними податковими орга-нами України.

Придбані марки акцизного збору використовуються виробниками ал-когольних напоїв і тютюнових виробів для маркування цих видів продук-ції.

Українські підприємства - виробники, що є платниками акцизного збору, щомісяця, не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця, скла-дають і подають до державних податкових адміністрацій за місцем свого знаходження (реєстрації) розрахунок суми акцизного збору за встановле-ною формою за минулий місяць, складений виходячи з фактичних обсягів і цін реалізації.

Обчислена за розрахунком підсумкова сума акцизного збору зменшу-ється на суми, сплачені протягом місяця авансовими платежами, і різниця вноситься до бюджету на протязі 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання розрахунку.

Відповідальність за порушення правил маркування встановлених ви-дів підакцизних товарів, неправильність обчислення акцизного збору і не-своєчасність його сплати несуть платники цього податку. Так, за несвоєча-сну реєстрацію юридичних осіб і підприємців як платників акцизного збо-ру вони платять штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі виявлення внаслідок перевірки недоплати суми акцизного збо-ру юридичні особи і підприємці платять до бюджету штраф, який дорів-нює однократному розміру донарахованої суми платежу. За ці ж порушен-ня протягом року після попередньої перевірки утримується з порушників штраф у двократному розмірі донарахованої суми платежу. За неподання або невчасне подання податковим органам декларацій, розрахунків або інших документів, необхідних для розрахунку податків і платежів, до ви-нуватців застосовується фінансова санкція в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний випадок. У разі невчасної сплати акцизного збору платнику нараховується пеня в розмірі 120% річних від облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідальність за правильність обчислення і своєчасність стягнення та сплати акцизного збору до бюджету несуть і податкові агенти. Так, у разі продажу (інших видів відчуження) податковими агентами підакцизних товарів (продукції) без надання письмового повідомлення покупцю (одер-жувачу) таких підакцизних товарів (продукції) про його обов'язки щодо сплати акцизного збору або без визначення його суми окремим рядком у документах, а також при продажу (відчуженні) підакцизних товарів (про-дукції) без включення суми акцизного збору до їх ціни податковий агент сплачує штраф у подвійному розмірі такого акцизного збору при невне-сенні або несвоєчасному внесенні до бюджету сум акцизного збору, стяг-нутих з його платника, податковий агент сплачує пеню в розмірі 120% об-лікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Податковий агент може бути позбавлений свого статусу за рішенням суду (арбітражного суду).

У разі, коли податковий агент позбавляється свого статусу, його пов-новаження, а також відповідальність покладаються на покупців (одержу-вачів) таких підакцизних товарів (продукції) у порядку, що встановлюєть-ся центральним органом Державної податкової служби України.

Розділ 4. Тіньова економіка

Сучасні процеси політичної та економічної перебудови України свідчать, що серед багатьох проблем, які потребують радикального вирішення, знаходиться проблема “тіньової” економіки.

Формування виваженої політики у галузі розбудови громадянського суспільства і правової держави є неможливим без наукового аналізу суті й змісту “тіньової” економіки в Україні як соціально-політичного та економічного явища, її основних чинників та механізмів подолання.

Зазначена проблема сьогодні набуває особливої актуальності у контексті реформування сучасного українського суспільства, тому що “тіньовий” обіг капіталів відверто загрожує економіці, соціально-політичній сфері, духовним цінностям суспільства, стає одним з основних факторів нестабільності в державі.

Проблема “тіньової” економіки набула загальнодержавного значення.

Стрімкий перехід України у 90-ті роки минулого століття від адміністративно-регульованого народного господарства до ринкової економіки негативно позначився на структурі промислового та сільськогосподарського виробництва.

Відбулося зміщення акцентів на суб’єкти господарювання, для яких головне – одержання прибутку, котрий часто має ознаки злочинного походження. Накопичення великих розмірів таких капіталів зумовлює їх цільове використання – відтворення кримінального промислу. “Тіньові” капітали продукують зміну легальних форм суспільно-економічних відносин на “тіньові”.

Поняття “тіньова економіка” найбільш повно визначене західним вченим Е. Фейгом. Він вважає, що “тіньова” економіка включає всю економічну діяльність, яка з будь-яких причин не враховується офіційною статистикою і не потрапляє до валового національного продукту[29].

Особливо гостро проблема “тінізації” економіки постає в країнах, де відбуваються революційні зміни соціально-економічних відносин.

За сучасних умов переходу економіки України до ринку спостерігається стрімке зростання рівня злочинності, зміна її структури. На тлі “первинних цінностей” ринкового суспільства (легалізація джерел доходів, свобода підприємництва, обмеженість державного контролю і впливу